Застосування #дігоксин’у асоційоване з дещо покращеною виживаністю хворих і відсутністю змін в рівнях повторних госпіталізацій у пацієнтів з серцевою недостатністю (СН) і фібриляцією передсердь (ФП).

Метою дослідження була оцінка безпечності і ефективності застосування дігоксину у пацієнтів з #СН і #ФП, заснована на даних національних регістрів Данії.

Клінічними точками був ризик смерті-від-всіх-причин чи повторна госпіталізація через СН і/або ФП впродовж 5 років періоду спостереження.

Були відібрані дані 70623 пацієнтів, які були виписані зі стаціонару з діагнозом СН і супутньою ФП в період з 1996 по 2012 роки. З дослідження були виключені 48598 пацієнтів, що не отримували антагоністи вітаміну К (наприклад, варфарин), приймали антиаритмічні препарати (наприклад, аміодарон) чи померли впродовж 30 днів після виписки.

Серед решти 21665 пацієнтів приблизно половина учасників (10989) приймали дігоксин, а інша половина (10676) – ні.

Пацієнти, що не отримували дігоксин були молодші (середній вік 74 роки у порівнянні з 76 роками, P<0.001), у них рідше відмічалась супутня артеріальна гіпертензія, інші серцево-судинні захворювання, зронічна ниркова недостатність і цукровий діабет; в цій же групі рідше призначались інгібітори АПФ чи блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (БРА), бета-блокатори, спіронолактон чи статини, однак частіше – петльові діуретики.

Дослідники порівняли 8078 пацієнтів, що приймали дігоксин, і 8078 учасників, що не приймали, при чому пацієнти двох груп мали однакові параметри, які включали вік, стать, рік включення в дослідження, супутню патологію, кількість балів за шкалою CHA2DS2-VASc, інші медикаментозні препарати і важкість серцевої недостатності.

Пацієнти були поділені на 4 групи важкості СН виходячи з дози отримуваних петльових діуретиків: від 1 групи (помірна СН; <40 мг діуретика на добу) до 4 групи (важка СН; >160 мг діуретика на добу).

Виявилось, що за 5-річний період спостереження рівень смертності-від-всіх-причин є трохи нижчим в групі дігоксину, ніж в контрольній групі: 5.4 смерті на 100 пацієнто-років (3342 смерті) у порівнянні з 5.8 смерті на 100 пацієнто-років (3588) років.

А от рівні повторних госпіталізацій між групами не відрізнялись і склали 7.8 госпіталізацій на 100 пацієнто-років (4795) в групі дігоксину і 7.8 госпіталізацій на 100 пацієнто-років (4769) – в контрольній групі.

Загалом, ризик смерті впродовж періоду спостереження виявився нижчим у групі дігоксину. При цьому зниження ризику було більш виражене у пацієнтів з більш важкою СН.

Ризик смерті впродовж періоду спостереження: група дігоксину у порівнянні з контрольною групою

#Afib, #HF, #digoxin

Літературні посилання знаходяться в редакції www.WebCardio.org