23 вересня розпочався XVI Національний конгрес кардіологів України. Цього року провідною темою Конгресу є проблема стресу і серцево-судинних захворювань. Розпочався конгрес з доповіді професора Долженко Марини Миколаївни стосовно результатів європейського дослідження EUROASPIRE IV-первинна ланка медичної допомоги, учасником якого, як і госпітального етапу EUROASPIRE IV, була Україна. Як національний координатор дослідження в України, професор Долженко М.М. розповіла про цілі, методи і основні результати дослідження, порівняння результатів, отриманих в Україні, з середніми показниками по Європі.
В дане дослідження включали пацієнтів високого ризику, які приймали один з видів терапії – антигіпертензивну, гіполіпідемічну чи гіпоглікемічну – без атеросклеротичної патології в анамнезі.
В Україні в дослідження було включено 460 пацієнтів, з яких 410 пройшли інтерв’ювання, під час якого встановлювались наявні фактори ризику серцево-судинних захворювань, обізнаність пацієнтів стосовно факторів ризику, дотримання дієтичних рекомендацій і порад стосовно модифікації способу життя, перелік і дозування призначених препаратів, прихильність до лікування. Окремо пацієнти заповнювали анкети з визначення наявності і вираженості тривожно/депресивних розладів – HADS, анкету фізичної активності IPAQ, а також анкету FINDRISC, за допомогою якої визначався ризик розвитку цукрового діабету.
Окрему частину доповіді займав аналіз розповсюдженості і вираженості тривожно/депресивних розладів у учасників дослідження, а також їх вплив на розповсюдженість факторів ризику серцево-судинних захворювань і комплаєнс пацієнтів стосовно модифікації способу життя. Виявилось, що в українській популяції 21,8% пацієнтів мали субклінічну, а 13,2% пацієнтів – клінічну депресію. При розгляді гендерних особливостей розповсюдженості депресії виявилось, що жінки достовірно частіше страждають на клінічну депресію. Так, розповсюдженість субклінічної депресії серед чоловіків склала 20,4%, а клінічної – 7.3%. В той же час, аналогічні показники у жінок склали 22.5% і 16.3%, відповідно. Окрему увагу було приділено тому факту, що 43,1% пацієнтів з клінічною депресією були молодші за 60 років, тобто працездатного віку. Субклінічна і клінічна тривога були виявлені у 21,5% і 10,6% учасників, відповідно.
Виявилось, що пацієнти з клінічною тривогою достовірно частіше палять, при цьому відсоток курців в даній групі складає 53.3%.
Аналіз дотримання дієтичних рекомендацій виявив, що з наявністю і зростанням вираженості тривожно-депресивних розладів відсоток пацієнтів, що, за порадою лікаря, знижують кількість вживання солі, жирів, алкоголю зменшується.
В групах субклінічної і клінічної депресії/тривоги відсоток пацієнтів, що обізнані стосовно цільових значень рівня АТ і загального холестерину нижча, ніж в групах без тривожно-депресивних розладів. При цьому в групі клінічної депресії знають цільові значення холестерину менше 8% учасників.
Низька фізична активність була зареєстрована більше ніж в половини учасників з клінічною депресією і майже у половини пацієнтів з клінічною тривожністю.
Цікаві дані отримані при аналізі результатів анкетування за FINDRISC. Виявилось, що в групі клінічної депресії достовірно вищий відсоток пацієнтів з помірним-дуже високим ризиком розвитку цукрового діабету 2-го типу – при цьому, впродовж наступних 10 років захворювання розвинеться з вірогідністю від 1:6 до 1:2.
На секції аритмології прозвучала доповідь стосовно розповсюдженості тривожно-депресивних розладів у пацієнтів після операції аорто-коронарного шунтування. Було показано, що наявність депресії/тривоги у таких пацієнтів призводить до виникнення серцевих аритмій і реєстрації більшої кількості ішемічних подій при холтерівському моніторуванні ЕКГ.
Підсумовуючи весь спектр негативного впливу на перебіг серцево-судинних захворювань і значну розповсюдженість тривожно-депресивних розладів зроблено висновок про значну актуальність цієї проблеми і необхідність подальшого аналізу, а також розробки і впровадження підходів до виявлення і корекції даної патології з метою оптимізації ведення пацієнтів кардіологічного профілю і покращення як якості життя, так і клінічних наслідків.