Згідно з результатами великого мета-аналізу, в якому вивчались короткострокові клінічні наслідки після операції аортокоронарного шунтування (АКШ), не було виявлено різниці між рівнями інфарктів міокарду (ІМ) і смертності-від-всіх-причин між групами #АКШ із застосуванням апарату штучного кровообігу і без нього. Однак рівні інсультів були достовірно менші в групі оперативного втручання без застосування апарату штучного кровообігу.
Так, проведення саме цього типу втручання було асоційоване з 28% відносним зниженням ризику #інсульт’у впродовж 30 днів.
Також було виявлено достовірний лінійний взаємозв’язок між вихідним профілем ризику пацієнтів і перевагою проведення АКШ без апарату штучного кровообігу стосовно всіх клінічних кінцевих точок. Виявилось, що у пацієнтів найвищого ризику хірургічного втручання – хворих похилого віку, з цукровим діабетом, нирковою недостатністю чи з хронічним захворюванням легень – переваги проведення втручання без апарату штучного кровообігу (АШК) у порівнянні з застосуванням останнього були найбільшими. Автори зазначають, що відмова від використання АШК, що в свою чергу дозволяє уникнути взаємодій між прозапальним, коагуляційним і фібринолітичним каскадами, сприяє досягненню комплексної органо-специфічної користі, особливо у пацієнтів високого ризику.
В мета-аналіз було включено 19192 пацієнти, що брали участь у 36 дослідженнях по вивченню рівнів смертності-від-всіх-причин і 43 дослідженнях, в яких кінцевою точкою був #ІМ. Серед трайлів було рандомізоване дослідження CORONARY, в якому порівнювали результати проведення АКШ із застосуванням АШК і без його застосування у 4752 пацієнтів, і дослідження ROOBY, в якому взяло участь більше 2200 пацієнтів.
Рівні 30-денної смертності-від-всіх-причин склали 2.04% в групі втручання без застосування АШК та 2.45% – в групі АКШ із застосуванням останнього. Різниця виявилась недостовірною. Стосовно ІМ показники склали 4.31% в групі без штучного кровообігу і 4.67% – в групі із застосуванням #АШК. Знову ж таки, різниця виявилась статистично недостовірною. Коли пацієнти були стратифіковані згідно з профілем ризику було виявлено достовірний лінійний ваємозв’язок між перевагою проведення АКШ без застосування апарату штучного кровообігу у пацієнтів високого ризику стосовно смертності-від-всіх-причин, ІМ і інсульту.
На відміну від рівнів ІМ і смертності-від-всіх-причин в загальному аналізі було вивлено перевагу проведення АКШ без штучного кровообігу стосовно інсультів – чого не було виявлено в окремих дослідженнях CORONARY і ROOBY. За результатами мета-аналізу загалом інсульт в 40 дослідженнях розвинувся у 1.67% пацієнтів, в той час як показник в групі АКШ без штучного кровообігу склав 1.67%, а в групі втручання із застосуванням АШК – 2.0% (ВШ 0.72; 95% ДІ 0.56-0.92).
На сьогоднішній день в рекомендаціях Європейського товариства карділогів з реваскуляризації міокарду вказано, що проведення операції АКШ без застосування апарату штучного кровообігу показане у пацієнтів високого ризику і має проводитися у великих кардіохірургічних центрах (клас доказовості ІІа, рівень доказовості В). В американських настановах дана процедура рекомендована у пацієнтів з порушенням функції нирок як один з підходів до зменшення ризику периоперативних кровотеч і необхідності в трансфузіях.
#CABG, #stroke, #AMI
Літературні посилання знаходяться в редакції www.Webcardio.org