Метою дослідження була оцінка призначення алірокумаба, моноклонального антитіла до #PCSK9, у порівнянні з плацебо у пацієнтів з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією чи з високим серцево-судинним ризиком.

Учасники, що приймали максимальні переносимі дози статинотерапії були рандомізовані в групу підшкірного введення #алірокумаб’у в дозі 150 мг кожні 2 тижні (n=1553) чи групу плацебо (n=788). 99.9% учасників приймали статини, з них 44.4% приймали високоінтенсивний статин.

Загалом було рандомізовано 2341 пацієнт. Середній вік учасників склав 64 роки, 37% учасників були жіночої статі, середній індекс маси тіла склав 30 кг/м2. У 35% пацієнтів відмічався цукровий діабет. Середній рівень #холестерин’у ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) склав 123 мг/дл.

Первинною кінцевою точкою було процентне зниження рівня ЛПНЩ до 24 тижня терапії. Так, зміна рівня #ЛПНЩ у відсотках з вихідного до 24 тижня склало -61% в групі алірокумабу, у порівнянні з 0.8% в групі плацебо (p<0.0001). На 52 тиждень дослідження рівень холестерину ЛПНЩ склав 53 мг/дл в групі алірокумабу і 123 мг/дл в групі плацебо. Зміна рівня ЛПНЩ від вихідного до 78 тижня дослідження склала -52% в групі алірокумабу і 3.6% в групі плацебо (p<0.0001).

Побічні ефекти, що призвели до відмови від продовження терапії виникли у 7.2% учасників групи алірокумабу і 5.8% - групи плацебо (р=0.26).

міалгії: 5.4% у порівнянні з 2.9% (р=0.006) – відповідно в групі алірокумабу і плацебо.

нейрокогнитивні події: 1.2% у порівнянні з 0.5% (р=0.17) – відповідно в групі алірокумабу і плацебо.

офтальмологічні події: 2.9% у порівнянні з 1.9% (р=0.65) – відповідно в групі алірокумабу і плацебо.

смерть внаслідок ІХС, інфаркт міокарду, інсульт чи нестабільна стенокардія, що потребувала госпіталізації до 78 тижня (post-hoc аналіз): 1.7% у порівнянні з 3.3% (р=0.02) – відповідно в групі алірокумабу і плацебо.

#ССЗ, #гіперхолестеринемія, #alirocumab, #FH, #CVD

Адаптовано з www.acc.org