Код МКХ-10: І 06

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Хворі скаржаться на задишку, головокружіння, приступи непритомності, які пов’язані з недостатністю мозкового кровопостачання, стенокардичні скарги. Можуть виникати ознаки серцевої астми, набряк легень. На пізніх стадіях приєднується правошлуночкова недостатність. При аускультації у хворих з аортальним стенозом вислуховується грубий систолічний, а при недостатності – діастолічний шум в другому міжребер’ї і в точці Боткіна. На фонограмі систолічний шум має ромбовидну форму і починається після першого тону. Діастолічний шум має затухаючу інтенсивність. Електрокардіографічні зміни характеризуються ознаками гіпертрофії лівого шлуночка. При рентгенологічному обстеженні виявляється збільшення лівого шлуночка, потім і лівого передсердя. Серце набуває типову форму «сидячої качки». Ехокардіографічне обстеження виявляє збільшення градієнту тиску або наявність зворотного току  на аортальному клапані. Зондування і ангіокардіографія дозволяє виявити підвищення тиску в лівому шлуночку, ступінь  регургітації на аортальному клапані.

Умови, у яких повинна надаватись медична допомога

Хворі з ревматичними вадами аортального клапана підлягають стаціонарному лікуванню в кардіохірургічних центрах або в умовах інституту серцево-судинної хірургії, де їм проводиться необхідне оперативне втручання.

Подальшу протизапальну терапію на протязі 1 місяця хворі проходять в ревматологічному стаціонарі обласної лікарні за місцем проживання або в умовах спеціалізованого кардіологічного санаторію.

Діагностична програма

1. Візуальний огляд хворого

2. Аускультація

3. Лабораторне обстеження: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічне дослідження крові, коагулограма, визначення групи крові і  резус-фактора, реакція Васермана, обстеження на гепатит, ВІЛ, СНІД

4. Електрокардіографія

5. Фонокардіографія

6. Ехокардіографія

7. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки

8. Зондування порожнин серця

9. Ангіокардіографія

Лікувальна програма

Перелік і обсяг медичних послуг обов’язкового асортименту

Загальне лікування

• антибіотики
• протизапальні препарати
• β-блокатори

Місцеве лікування

• вальвулотомія з апаратом штучного кровообігу
• протезування аортального клапана.

Хворим з неускладненим аортальним стенозом і при відсутності кальцинозу клапана, коли можливо провести декальцифікацію, видалити крайовий фіброз стулок і відновити їх рухливість, виконується вальвулотомія. Коли спостерігається значний кальциноз клапана і при аортальній недостатності, необхідна заміна клапана.

Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

• сечогінні препарати
• глікозиди при наявності у хворих ознак правошлуночкової недостатності
• адреноміметики в  ранньому післяопераційному періоді.
•  

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Очікуваний результат у стаціонарі – епітелізація рани, відсутність правошлуночкової декомпенсації і ознак загострення ревматизму.

Тривалість лікування

Термін стаціонарного лікування  11 днів. Далі хворий направляється в ревматологічний стаціонар за місцем проживання для подальшого лікування на 1 місяць або в спеціалізований кардіологічний санаторій.

Критерії якості лікування

У хворих при ехокардіографічному обстеженні відмічається зменшення градієнту тиску і відсутність регургітації на аортальному клапані, нормалізується температура тіла, покращуються лабораторні показники.

Можливі побічні дії та ускладнення

На післяопераційному етапі можливі розвиток серцевої недостатності, порушення ритму, кровотеча. В подальшому спостерігається  правошлуночкова недостатність і загострення ревматизму. Можуть бути легеневі ускладнення (пневмонія і ателектаз).

Одне із ускладнень - миготлива аритмія. Можливе нагноєння рани.

Рекомендації щодо подальшого надання  медичної допомоги

Хворі підлягають подальшому стаціонарному лікуванню на протязі 1 місяця в ревматологічному відділенні за місцем проживання або в спеціалізованому кардіологічному санаторії, потім – амбулаторне спостереження на протязі 6 місяців. Повторна консультація в кардіохірургічному центрі через 6 місяців, потім – 1 раз на рік. Протирецидивне лікування протягом 3 років.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Хворим потрібно обмежувати сіль і рідину.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Хворі непрацездатні на протязі 6 місяців, їм рекомендований охоронний режим, що обмежує фізичні навантаження, перегрівання, переохолодження і перебування у вологих приміщеннях. Працездатність п.ісля 6 місяців вирішується індивідуально в залежності від. наявності недостатності кровообігу.

Ступінь доказовості А.