Новий експертний консенсусний алгоритм Американського коледжу кардіології (ECDP), присвячений «Оптимізації післяпологового догляду за пацієнтками із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) або ризиком їх передчасного та довготривалого розвитку», пропонує рекомендовані стратегії успішного післяпологового серцево-судинного догляду, який має розпочинатися ще до пологів і тривати протягом першого року після народження дитини.

Документ визнає численні бар’єри до надання допомоги в післяпологовому періоді. Автори наголошують на важливості структурованого підходу до оптимізації серцево-судинної допомоги матері, який починається одразу після пологів і продовжується протягом першого року.

Вчені зазначають, що післяпологовий період є критично важливою можливістю для мультидисциплінарної співпраці в догляді за пацієнткою, спрямованої на покращення коротко- та довгострокових кардіометаболічних результатів. Розуміння та дотримання структурованого підходу до післяпологового догляду для всіх осіб із ССЗ або ризиком їх розвитку є важливим першим кроком до зниження материнської захворюваності та смертності, а також зменшення нерівності в медичній допомозі.

В консенсусі рекомендується проведення комплексних післяпологових серцево-судинних оглядів, а також раннього амбулаторного спостереження для моніторингу серцево-судинних симптомів; ефективного ведення післяпологових кардіоваскулярних невідкладних станів; і уваги до некардіологічних аспектів догляду, таких як лактація, психічне здоров’я та контрацепція.

Документ також рекомендує залучення пацієнтки до процесу прийняття рішень, ранній контроль артеріального тиску та скринінг серцево-судинних симптомів, а також комплексну модифікацію факторів серцево-судинного ризику й ефективний перехід до довготривалого профілактичного спостереження ще до завершення першого року після пологів.

У подальшій перспективі автори зазначають, що залишаються значні прогалини в знаннях і закликають до продовження досліджень для кращого розуміння оптимальних цільових рівнів артеріального тиску, часу та методів кардіометаболічного скринінгу, впровадження модифікації способу життя, а також безпечності серцево-судинних препаратів під час грудного вигодовування.

Спеціалісти також підкреслюють необхідність досліджень щодо впровадження ефективних моделей післяпологового догляду в широку клінічну практику та наголошують на важливості адвокації політик, які забезпечують пацієнткам доступ до необхідної серцево-судинної допомоги.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org