Сучасні дані свідчать, що вплив рослинних білків на серцево-судинне здоров’я значною мірою залежить не лише від їхнього походження, а передусім від харчової якості та ступеня обробки. Хоча заміна тваринних продуктів рослинними альтернативами традиційно розглядається як стратегія зниження кардіоваскулярного ризику, нові дослідження демонструють більш складну картину.

Зокрема, сучасні рослинні альтернативи м’яса, які широко представлені на ринку, часто містять білкові ізоляти, рафіновані олії та добавки і суттєво відрізняються від традиційних джерел рослинного білка, таких як бобові. Попри їхню популярність і комерційний успіх, доказова база щодо їхніх довгострокових кардіометаболічних переваг залишається обмеженою.

Водночас великі епідеміологічні дослідження підтверджують, що заміна м’яса, особливо переробленого, на рослинні джерела білка асоціюється зі зниженням серцево-судинного ризику. У дослідженні з участю понад 200 тисяч осіб було показано, що більш високе споживання рослинного білка пов’язане зі зниженням ризику серцево-судинних захворювань на 19% і ішемічної хвороби серця до 27%. Важливо, що цей ефект залежить не лише від додавання рослинних продуктів до раціону, але й від зменшення споживання насичених жирів, натрію та продуктів переробки м’яса.

Біологічні механізми такого ефекту включають підвищене надходження клітковини, антиоксидантів і біоактивних сполук, що сприяють покращенню ліпідного профілю, зниженню рівня холестерину ліпопротеїнів низької щільності, покращенню функції судин і зменшенню системного запалення.

Однак результати клінічних досліджень залишаються неоднозначними. Так, у рандомізованому дослідженні тривалістю 8 тижнів не було виявлено суттєвих кардіометаболічних переваг рослинних альтернатив м’яса порівняно з традиційними продуктами, попри більш високий вміст клітковини і калію. Натомість систематичний огляд 2025 року продемонстрував зниження рівня загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів низької щільності приблизно на 12% при заміні м’яса рослинними продуктами, що підкреслює необхідність подальших довготривалих досліджень.

Особливе місце серед рослинних білків займає соя, яка має найбільш переконливу доказову базу. Метааналізи клінічних досліджень показали, що споживання соєвого білка асоціюється з помірним зниженням артеріального тиску, загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів низької щільності, а заміна молочних продуктів на соєві напої не погіршує кардіометаболічний профіль.

Окрему увагу привертає проблема ультраперероблених рослинних продуктів. Дані когортних досліджень свідчать, що саме не ультраперероблені рослинні джерела пов’язані зі зниженням серцево-судинного ризику, тоді як ультраперероблені продукти можуть, навпаки, асоціюватися з підвищенням ризику та смертності.

Таким чином, сучасні дані вказують на те, що користь рослинних білків для серцево-судинного здоров’я є контекст-залежною і визначається не лише самим фактом їхнього споживання, а й типом продуктів, ступенем їх обробки та загальною структурою харчування. Заміна менш корисних тваринних продуктів на якісні рослинні джерела залишається ключовою умовою досягнення кардіопротекторного ефекту.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org