Нова наукова заява Американської колегії кардіологів (ACC) об'єднала сучасні рекомендації щодо застосування антитромбоцитарних препаратів як у первинній, так і у вторинній профілактиці.

Основні положення

·        Документ ACC узагальнює сучасні рекомендації щодо антитромбоцитарної терапії на всіх етапах перебігу атеросклеротичних серцево-судинних захворювань.

·        Після гострого коронарного синдрому (ГКС) стандартною стратегією залишається 12 місяців подвійної антитромбоцитарної терапії (ПАТТ), що відповідає рекомендаціям ACC/AHA та ESC.

·        У пацієнтів із хронічними коронарними синдромами або після віддаленої реваскуляризації міокарда стандартним препаратом залишається ацетилсаліцилова кислота (аспірин).

·        Після гострого коронарного синдрому або черезшкірного коронарного втручання (PCI) накопичується все більше доказів на користь скорочення тривалості DAPT із подальшим переходом на монотерапію тикагрелором.

·        Запропоновані алгоритми дозволяють оцінити ризик кровотечі та визначити пацієнтів, яких можна перевести на монотерапію одним антитромбоцитарним препаратом (SAPT) уже через кілька тижнів або місяців після початку лікування.

Документ також розглядає низку практичних питань:

·        Які пацієнти з гострим коронарним синдромом отримують найбільшу користь від скорочення тривалості ПАТТ?

·        Як порівнюються прасугрель і тикагрелор після черезшкірного коронарного втручання?

·        У яких клінічних ситуаціях монотерапія клопідогрелем є кращою за аспірин?

Спеціалісти зауважують, що. цей документ не має такого директивного характеру, як клінічна настанова.Натомість автори прагнули зіставити між собою рекомендації різних сучасних настанов щодо застосування антитромбоцитарних препаратів у пацієнтів із різними проявами АСССЗ.

Документ порівнює такі клінічні рекомендації:

·        рекомендації ACC/AHA 2025 року щодо ведення пацієнтів із гострим коронарним синдромом;

·        рекомендації AHA/ACC 2023 року щодо хронічної коронарної хвороби;

·        рекомендації ESC 2023 року щодо гострих коронарних синдромів;

·        рекомендації ESC 2024 року щодо хронічних коронарних синдромів.

Автори зазначають, що між американськими та європейськими рекомендаціями існує значна узгодженість щодо:

·        застосування 12 місяців ПАТТ як стандартної терапії після гострого коронарного синдрому;

·        використання аспірину у пацієнтів із хронічними коронарними синдромами, які лікуються медикаментозно, або після віддаленої коронарної реваскуляризації;

·        визначення тривалості ПАТТпісля черезшкірного коронарного втручання.

Водночас автори наголошують, що між рекомендаціями існують і важливі відмінності.

Наприклад, рекомендації ESC 2023 року при гострому коронарному синдромі віддають перевагу прасугрелю перед тикагрелором у пацієнтів, яким виконується PCI (клас рекомендації IIa). Подібної рекомендації в американських настановах ACC/AHA 2025 року немає.

Нова наукова заява також враховує результати новіших клінічних досліджень щодо того, коли доцільно скорочувати тривалість подвійної антитромбоцитарної терапії та який препарат краще використовувати після цього.

За словами науковців, найбільше доказів наразі накопичено щодо:

·        переходу на монотерапію тикагрелором після скороченого курсу ПАТТ;

·        переходу окремих пацієнтів із коронарною хворобою на монотерапію клопідогрелем замість аспірину.

Документ також містить окремі розділи, присвячені:

• порівнянню низьких доз ривароксабану та ПАТТ у пацієнтів із захворюванням периферичних артерій;
• ролі аспірину у первинній профілактиці в осіб із високим кальцієвим індексом коронарних артерій та інших пацієнтів високого ризику;
• антитромбоцитарній терапії при цереброваскулярних захворюваннях;
• застосуванню антитромбоцитарних препаратів при клапанних вадах серця;
• поєднанню антитромбоцитарних засобів із пероральними антикоагулянтами.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org