Результати 2 фази нового рандомізованого дослідження Target-HTN показали, що лікування селективним інгібітором альдостеронсинтази лорундростатом один раз на день безпечно та значно знижує артеріальний тиск (АТ) у дорослих із неконтрольованою артеріальною гіпертензією (АГ).
Через вісім тижнів після додавання лорундростату (50 мг або 100 мг один раз на день) або плацебо до базової терапії препарат знизив систолічний АТ значно більше, ніж плацебо (-9,6 мм рт. ст. при 50 мг; -7,8 мм рт. ст. при 100 мг). Причому найбільший ефект спостерігався у дорослих з ожирінням.
Науковці заявляють, що лорундростат представляє новий клас антигіпертензивних засобів, які виглядають безпечними, і демонструють дуже значне зниження артеріального тиску.
Надмірне вироблення альдостерону сприяє неконтрольованому АТ у пацієнтів з ожирінням та іншими супутніми захворюваннями, такими як обструктивне апное сну та метаболічний синдром.
Інгібітори альдостеронсинтази - це новий клас препаратів для зниження артеріального тиску, які зменшують вироблення альдостерону. Лорундростат є одним із двох таких препаратів, які перебувають на стадії клінічної розробки. Інший — баксдростат.
У рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні з підбором дози Target-HTN було залучено 200 дорослих (середній вік 66 років; 60% жінок) з неконтрольованою АГ, які приймали два або більше антигіпертензивних препаратів; 42% учасників приймали три або більше антигіпертензивних препаратів, 48% страждали на ожиріння і 40% мали діабет.
Досліджувана популяція була поділена на дві групи: початкова група з 163 дорослих з пригніченою активністю реніну плазми (PRA) на початковому рівні (PRA ≤ 1,0 нг/мл/год) та підвищеним рівнем альдостерону в плазмі (≥ 1,0 нг/дл ) та друга група з 37 дорослих із PRA > 1,0 нг/мл/год.
Учасникам випадково було призначено плацебо або одну з п'яти доз лорундростату в початковій групі (12,5 мг, 50 мг або 100 мг один раз на день або 12,5 мг або 25 мг двічі на день). У другій когорті учасники були випадковим чином розподілені (1:6) на плацебо або лорундростат 100 мг один раз на день. Первинною кінцевою точкою була зміна систолічного АТ від вихідного рівня до 8-го тижня.
Серед учасників із пригніченою PRA після 8 тижнів лікування спостерігалися зміни офісного систолічного АТ на −14,1, −13,2 та −6,9 мм рт. при прийомі лорундростату в дозі 100 мг, 50 мг та 12,5 мг один раз на день відповідно порівняно з учасниками пригніченою PRA із зміною на -4,1 мм рт.ст. в групі плацебо.
Зниження систолічного АТ в осіб, які отримували лорундростат двічі на день у дозах 25 і 12,5 мг, склало -10,1 і -13,8 мм рт. ст. відповідно.
Серед учасників без пригнічення PRA лорундростат у дозі 100 мг щодня знижував систолічний АТ на 11,4 мм рт. ст., аналогічно зниженню АТ в осіб з пригніченим PRA, які отримували ту ж дозу.
Аналіз підгрупи учасників з ожирінням продемонстрував більше зниження АТ у відповідь на лорундростат.
Випадків недостатності кортизолу не зафіксовано. У шести учасників спостерігалося підвищення рівня калію у сироватці вище 6,0 мекв/л (6,0 ммоль/л), яке коригувалося зниженням дози або відміни препарату.
За словами дослідників, підвищення рівня калію в сироватці очікуване та кероване.
Результати дослідження показують на існування реального потенціалу для забезпечення більш цілеспрямованого лікування пацієнтів, у яких відомо, що надлишок альдостерону сприяє їх клінічному стану і впливає на їх клінічний результат, особливо з АГ, ожирінням, серцевою недостатністю, хронічною хворобою нирок, що важко піддається контролю. і багато хто з ще не діагностованим первинним альдостеронізмом.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org