Дослідження ARRIVE (Аспірин для зниження ризику початкових серцево-судинних подій) було розпочате десять років тому, основним завданням стало пошук відповіді на давнє питання про те, чи є аспірин кардіопротектором в умовах первинної профілактики у пацієнтів, які, мають помірний ризик серцево-судинних захворювань.

Результати  ARRIVE  показали, що аспірин в дозі 100 мг на добу не  знижує  ризик серцево-судинних або цереброваскулярних подій. Науковці проаналізували  12 000 осіб без ЦД з серцево-судинними факторами ризику, але без серцево-судинних подій. Також не зменшився ризик розвитку інсульту.

Всі пацієнти повинні були мати від двох до чотирьох факторів ризику серцево-судинних захворювань, включаючи дисліпідемію, статус курця, високий артеріальний тиск або обтяжену спадковість, незалежно від того, яку терапію вони будуть приймати. Люди з високим ризиком кровотечі або з діабетом були виключені.

В первинному аналізі всіх рандомізованим пацієнтів 4,29% осіб,  яким призначено аспірин і 4,48% пацієнтів з групи плацебо, досягли первинної кінцевої  точки: серцево-судинної смерті, інфаркту міокарда (ІМ), нестабільної стенокардії, інсульту або транзиторної ішемічної атаки ( ТІА) протягом 5 років. Скориговане відношення ризику (HR) для аспірину і плацебо становило 0,96 (95% довірчий інтервал [ДІ], 0,81-1,13, Р = 0,604).

Аспірин також не впливав на будь-який з окремих компонентів первинної кінцевої точки.

Але щоденний прийом аспірину був пов'язаний з великою кількістю шлунково-кишкових  кровотеч,  хоча таких випадків було мало зафіксовано в дослідженні, менше 1% в обох групах (HR становив 2,11 (95% ДІ, 1,36-3,28, P = 0,0007). Геморагічні інсульти також були рідкісними, з частотою 0,13% в групі аспірину і 0,18% серед групи контролю.

Науковці зазначають, що відсутність ефекту аспірину, ймовірно, пов'язано з тим, що він був призначений при більш низькому рівні ризику, ніж передбачалося, оскільки дослідження проводилося в основному з пацієнтами з низьким ризиком.

В останні роки у рекомендаціях по зниженню серцево-судинного ризику підкреслювалося важливість  медикаментозної терапії, а саме призначення статинів або гіпотензивних препаратів. Один висновків  ARRIVE  полягає в тому, що рекомендація по призначенню аспірину для первинної профілактики повинна грунтуватися на комплексному підході, що включає оцінку серцево-судинного ризику, потенційного ризику розвитку раку і ризику кровотечі.

Дослідники заявляють, що є пацієнти, з оцінкою  ризику достатнім, щоб впровадити аспірин в складі арсеналу лікування. Використання аспірину залишається рішенням, яке повинно включати зважену дискусію між пацієнтом і клініцистом.

Але, з огляду на безліч досліджень, присвячених терапії аспірином для серцево-судинних  захворювань і профілактики, загальний діалог між лікарем і пацієнтом  не повинен різко змінитися.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org