У нових рекомендаціях Європейського товариства кардіологів (ESC) з лікування фібриляції передсердь міститься заклик до діагностичного підтвердження і структурованої характеристики ФП, а також до необхідності упорядкувати комплексну допомогу для поліпшення лікування фібриляції передсердь, що включає антикоагуляцію, кращий контроль симптомів аритмії та оптимізацію серцево-судинного ризику/ факторів супутньої патології.
Рекомендації були розроблені у співпраці з Європейською асоціацією кардіо-торакальної хірургії (EACTS) і опубліковані 29 серпня в European Heart Journal.
Визнаючи наявність безлічі нових інструментів для скринінгу, що доступні в даний час, а також їх рівні чутливості і специфічності, документ підтримує умовно-патогенний скринінг на ФП за допомогою вимірювання пульсу або електрокардіограми (ЕКГ) у пацієнтів у віці >65 років (рекомендаціями класу 1 , доказами рівень B).
Також слід розглянути можливість систематичного скринінгу за допомогою ЕКГ для виявлення ФП у осіб у віці >75 років або осіб з високим ризиком інсульту (клас IIa, рівень B).
Точний діагноз клінічної ФП встановлюється тільки після підтвердження за допомогою звичайної ЕКГ у 12 відведеннях або смугою ЕКГ в одному відведенні з ФП не менше 30 секунд.
Так як і в рекомендаціях ESC по ФП від 2016 р нова версія виділяє ФП: вперше діагностовану, пароксизмальну, персистуючу, тривало персистуючу і постійну.
Новизна рекомендацій 2020 року пов'язана з структурованою оцінкою фібриляції передсердь, яка враховує ризик інсульту, тяжкість симптомів і субстрат ФП
В рекомендаціях йдеться про доцільність формального оцінювання ризику кровотечі за шкалою HAS-BLED, що варто проводити з метою посилення уваги до факторів ризику та виділення групи пацієнтів з високим ризиком кровотечі (3 або більше балів), для більш частого та ретельного спостереження за ними.
Оцінку ризику інсульту та кровотечі слід проводити регулярно, враховуючи, що ці ризики є динамічними і можуть змінюється з віком і супутніми захворюваннями. Повторну оцінку ризику інсульту оптимально провести через 4-6 місяців у пацієнтів з низьким його значенням.
Пацієнтам, які вже отримують антагоністи вітаміну К з малим часом дії терапевтичного діапазону, рекомендується перейти на НОАК, але при цьому забезпечити хорошу прихильність і сталість терапії (рекомендація класу I).
Катетерна абляція відіграє більш важливу роль у контролі ритму і в даний час рекомендується після невдалої фармакологічної терапії для поліпшення симптомів рецидиву ФП у пацієнтів з пароксизмальною ФП або персистуючою ФП з або без основних факторів ризику рецидиву (класу I, заснована на результатах випробувань CAPTAF і CABANA.
Катетерна абляція тепер також є терапією першої лінії для пацієнтів з ФП, у яких висока ймовірність розвитку кардіоміопатії, спричиненої тахікардією, незалежно від статусу симптомів.
Повна ізоляція легеневих вен рекомендується під час усіх процедур катетерної абляції ФП (клас I).
Примітно, що документ 2020 року уточнює рекомендацію на використання аміодарону в якості першої лінії для тривалого контролю ритму у всіх пацієнтів з ФП, в тому числі із серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду, але з врахуванням його екстракардіальної токсичності (клас I, в порівнянні з IIa).
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org