Рекомендовано направляти пацієнтів з СН і вторинною (тобто функціональною) мітральною регургітацією в багатопрофільну групу по СН, яка буде розробляти тактику подальшого лікування таких пацієнтів.

Пацієнтам із СН і підозрою на нічне апное, рекомендується пройти спеціалізоване дослідження сну з  визначенням його генезу.

Рекомендовано, щоб пацієнти із СН зі зниженою ФВ були включені в програму кардіореабілітації з фізичними вправами, для зниження ризику госпіталізації з приводу СН.

Для пацієнтів з прогресуючою СН, які розглядаються для імплантації пристрою HeartMate - LVAD, слід розглянути пристрій HeartMate III, а не HeartMate II.

Абляцію легеневих вен можна розглянути у пацієнтів з СН і симптоматичною пароксизмальною ФП, якщо пароксизми викликають неприємні симптоми, незважаючи на застосування рекомендованої фармакологічної і апаратної терапії.

Рішення консенсусу полягає в тому, що можна розглянути можливість не імплантувати ІКД пацієнтам з неішемічною СН зі зниженою Фву таких випадках: а) у віці> 70 років, б) наявні виражені симптоми (NYHA III / IV) або в) пацієнти мають захворювання з прогнозованою невеликою тривалістю життя (наприклад, важке захворювання легенів або ХХН стадії IV).

Аблація легеневих вен  при  персистуючій ФП може розглядатися у пацієнтів з СН зі зниженою ФВ, у яких є імплантований пристрій (для запобігання брадикардії; ІКД), якщо вважається ймовірним досягнення і підтримання синусового ритму, особливо якщо початок ФП було пов'язано з погіршенням симптомів СН.

Зниження мітральної регургітації з використанням пристрою MitraClip може бути розглянуто для пацієнтів з СН зі зниженою ФВ, які відповідають критеріям відбору COAPT.