Діагностика

Рівні D-димеру,  які скориговані за віком або адаптовані до клінічної ймовірності, слід розглядати як альтернативу фіксованим значенням

IIa

Якщо для підтвердження ТЕЛА використовується позитивна проксимальна компресійна ультрасонографія, слід провести оцінку ризику відповідно до рекомендованої тактики

IIa

В /П ОФЕКТ може розглядатися для діагностики ТЕЛА

IIb

Оцінка ризику

Візуалізаційне оцінювання ПШ або лабораторні біомаркери слід враховувати навіть при наявності низького рівня показника ступеня тяжкості ТЕЛА.

IIa

Обґрунтовані показники, що поєднують клінічні, візуальні та лабораторні прогностичні фактори, можуть розглядатися для подальшої стратифікації тяжкості ТЕЛА.

IIb

Лікування гострої фази

При початку оральної антикоагуляційної терапії у пацієнта з ТЕЛА, який має право на НОАК (апіксабан, дабігатран, едоксабан або ривароксабан), рекомендовано призначати НОАК.

I

Слід розглянути можливість створення міждисциплінарних груп для ведення пацієнтів з високим ступенем ризику і особливих випадків помірного ризику, в залежності від ресурсів і досвіду, наявних в кожній лікарні.

IIa

ЕКМО може розглядатися в поєднанні з хірургічною емболектомією або катетер-орієнтованим лікуванням при рефрактерному колапсі кровообігу або зупинці серця

IIb

Постійне лікування та профілактика рецидивів

Безстрокове лікування за допомогою АВК рекомендується для пацієнтів з антифосфоліпідним синдромом

I

Тривала антикоагуляція повинна розглядатися для пацієнтів без ідентифікованого фактора ризику для ТЕЛА

IIa

Тривала антикоагуляція повинна розглядатися для пацієнтів з постійним фактором ризику, крім синдрому антифосфоліпідних антитіл

IIa

Тривала антикоагуляція повинна розглядатися для пацієнтів з незначним перехідним / оборотним фактором ризику для ТЕЛА

IIa

Зниження дози апіксабану або ривароксабану слід розглянути після перших 6 місяців

IIa

ТЕЛА при онкології

Едоксабан або ривароксабан слід розглядати як альтернативу низкомолекулярним гепаринам, за винятком пацієнтів з раком шлунково-кишкового тракту

     IIa

ТЕЛА при вагітності

Емболія навколоплідними водами повинна розглядатися у вагітних або у жінок в післяпологовий період з незрозумілою нестабільною гемодинамікою або погіршенням дихання і з синдромом дисемінованого внутрішньосудинного згортання

    IIa

Тромболізис або хірургічну емболектомію слід розглянути у вагітних з високим ризиком ТЕЛА

    IIa

НОАК не рекомендавані під час вагітності та лактації

    III

Догляд після ТЕЛА та віддалені наслідки

Ретельна клінічна оцінка рекомендується через 3-6 місяців після гострої ТЕЛА

     I

Комплексне лікування рекомендується після гострої ТЕЛА для забезпечення оптимального переходу від стаціонарного до амбулаторного лікування

      I

Рекомендовано через 3 місяці після гострої ТЕЛА спрямувати симптоматичних пацієнтів з дефектами перфузії при В/П -скануванні в експертний центр легеневої гіпертонії з урахуванням результатів ехокардіографії, натрійуретичного пептиду та / або серцево-легеневого навантажувального тесту.

     I

ТЕЛА=тромбоемболія легеневої артерії; ЕКМО = екстракорпоральна мембранна оксигенація; НОАКс = нові оральні антикоагулянти; ПШ = правого шлуночка; ОФЕКТ = однофотонна емісійна комп'ютерна томографія; АВК = антагоніст вітаміну К; В/П = вентиляція / перфузія