Значущі питання, які мають бути поставлені перед пацієнтом з можливою або діагностованою ФП:

- Яким відчувається серцевий ритм під час епізоду аритмії - регулярним чи нерегулярним?

- Чи існують будь - які фактори, що сприяють виникненню епізоду аритмії, наприклад, фізичне навантаження, емоційне перенапруження або вживання алкоголю?

- Чи є симптоми під час епізоду аритмії помірними або тяжкими (тяжкість симптомів може бути виражена за допомогою шкали EHRA3, яка є подібною до шкали CCS-SAF41)?

-  Чи епізоди аритмії є частими або нечастими і вони тривалі чи короткі?

- Чи є в анамнезі пацієнта супутні захворювання, такі як АГ, коронарний атеросклероз, СН захворювання периферичних артерій, цереброваскулярна патологія, інсульт, цукровий діабет або хронічне захворювання легень?

- Чи зловживає пацієнт алкоголем?

- Чи є ФП у членів родини пацієнта?

    *Згідно з Наказом МОЗ від 15.06.2016 № 597 "Про затвердження та впровадження медико - технологічних документів зі спеціалізації медичної допомоги при фібриляції передсердь".

Шкала ERHA для оцінки пов'язаних з ФП симптомів:

Європейська асоціація з питань серевого ритму (European Heart Rhythm Association): клас І - відсутність симптомів; клас ІІ - легкі симптоми;  клас ІІІ - важкі симптоми, симтоми порушують звичайну щоденну активність; клас ІV - інвалідизуючі симптоми, симптоми виключають звичайну щоденну активність.  

   Для визначення типу ФП необхідно оцінити час початку епізоду аритмії. У більшості пацієнтів з ФП з тривалістю менше 48 год. можна виконати кардіоверсію на фоні застосування низькомолекулярного гепарину. Якщо ФП продовжується більше 48 годин або якщо є сумніви щодо тривалості епізоду аритмії пред кардіоверсією можна провести трансезофагальну ЕхоКГ, щоб виключити наявність внутрішньосерцевого тромбу.

    В план обстеження таких хворих входить проведення ехокардіографії, тести на оцінку функцій щитоподібної залози (тиреотропний гормон); розгорнутий клінічний аналіз крові; сироватковий рівень креатиніну; аналіз на протеїнурію; вимірювання АТ та тестів на наявність ЦД (глюкоза крові натще; глікозильований гемоглобін); показники функції печінки; проведення навантажувальних проб. Пацієни з персистуючими ознаками дисфункції ЛШ та/або ознак ішемії міокарда є кандидатами для проведення коронарографії.

    Стартегія ведення пацієнтів з ФП має на меті зменшення симптоматики та попередження важких ускладнень, асоційованих з ФП. Профілактика пов'язаних з ФП ускладнень проводиться за допомогою антитромботичної терапії, контролю частоти шлуночкових скорочень та належного лікування супутніх серцевих захворювань.

     Пацієнти з вперше виявленою ФП підлягають госпіталізації.

     Стратифікація ризику інсульту та тромбоемболій у пацієнтів з неклапанною ФП визначається за шкалою CHA2 DS2 -VASc - шкала оцінки ризику, що враховує наявність СН (1 бал), вік ≥ 75 років (2 бали), наявність ЦД ( 1бал), інсульту (2 бали), судинних захворювань (1 бал), вік 65-74 років (1 бал) та жіноча стать (1 бал). 

Стратегія профілактики тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з ФП

Ризик кровотечі за шкалою НАS-BLED: (Н) Артеріальна гіпертензія -1 бал; (А) Порушення ниркової та печінкової функції - 1 бал кожний; (S) Інсульт - 1 бал; (B) Кровотеча - 1 бал; (L) Лабільне МНВ - 1 бал; (E) Похилий вік ( більше 65 років) - 1 бал; (D) Вживання ліків або алкоголю - 1 бал кожний.

Каскадна стратегія ведення пацієнтів з ФП 

Список використаної літератури:

Всеукраїнська асоціація кардіологів, "Серцево - судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування", 2018.
Ю.М. Мостовой, "Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів", 2017.

Зауваження. Враховуючи досить тривалий час застосування в клінічний практиці так званих НОАК, з’являються пропозиції вживати термін не "нові оральні антикоагулянти", а "прямі оральні антикоагулянти".