Гостра серцева недостатність
Принципи класифікації СН
I. Гостра серцева недостатність.
A. Гостра недостатність лівих відділів серця.
1. Кардіальна астма.
2. Набряк легень.
B. Гостра недостатність правих відділів серця.
C. Кардіогенний шок (синдром малого серцевого викиду).
D. Гостра тотальна CН при тампонаді серця.
II. Хронічна серцева недостатність.
A. За лівосерцевим типом.
B. За правосерцевим типом.
C. За змішаним типом.
Стадії - I, IIА, IIБ, III.
Варіанти - систолічний, діастолічний, змішаний.
Гостра СН (ГСН) – гемодинамічний стан зі швидким виникненням внаслідок дисфункції серця та розвитком клінічних ознак СН, що проявляється у вигяді наступних клінічних форм: 1) гостра декомпенсована СН (що виникла вперше або як прояв декомпенсації ХСН), 2) набряк легень; 3) гіпертензивна ГСН, 4) кардіогенний шок, 5) СН з високим серцевим викидом, 6) гостра правосерцева недостатність, що класифікуються за найбільш вживаної класифікації ГСН за T.Killip (1967).
Класифікація гострої СН (ГСН) за T.Killip (1967)
I ст. – без явищ СН;
II ст. - зi слабкою або помiрною серцевою недостатнiстю, вологими хрипами не бiльш, як над 50% площi легень, та/або III тоном на верхівці серця;
III ст. - з клiнiкою набряку легень, вологими хрипами бiльше 50% поверхнi легень, III тон на верхівці серця;
IVст. - з кардiогенним шоком, периферичною вазоконстрикцією, ціанозом, холодним потом, олігурією, періодичним «затемненням» свідомості.
Набряк легень — тяжкий, загрозливий для життя стан, що виникає внаслідок виходу рідкої частини крові з судинного русла через альвеолярно-капілярну стінку у повітроносну частину легені при підвищеному тиску крові у легеневих венах та капілярах або в результаті збільшення проникності альвеолярно-капілярної стінки.
Розвинується при невідповідності між фільтраційною здатністю
капілярного русла і лімфовідтоком із легень, як наслідок
гіпертензії в малому колі кровообігу. Безпосередніми причинами
гіпертензії можуть бути пере навантаження лівих відділів серця і
лівошлуночкова недостатність.
Класифікація набряку легень за походженням.
1.Кардiогенний набряк легень (з пiдвищенням гiдростатичного тиску в капiлярах легеневої артерiї при зменшеннi вiдтоку кровi з малого кола або збiльшеннi її притоку в систему легеневої артерiї).
2.Токсичний набряк легень (ушкодження альвеолярно-капiлярних мембран з пiдвищенням їх проникностi i продукцiї альвеолярно-бронхiального секрету).
3.Неврогенний набряк легень (захворювання центральної нервової системи).
4.Набряк легень зi змiною градiєнта тиску в легеневих капiлярах та альвеолах при диханнi проти опору на вдоху (ларингоспазм, стенозуючий набряк гортанi, штучна вентиляцiя легень з негативним тиском на видоху).
5.Набряк легень при зниженні онкотичного тиску (гiпоальбумiнемiя).
6.Набряк легень при недостатностi лiмфатичних судин.
7.Набряк легень при збiльшеннi негативного внутрiшньотканинного тиску (швидке видалення плеврального випоту).
8.Набряк легень при уремiї з пiдвищенням проникливостi капiлярiв та лiвобічній серцевiй недостатностi з явищами застою.
9.Набряк легень при передозуваннi наркотичних речовин (героїн, метадон).
Діагностичні критерії.
Першими ознаками набряку легень можуть бути ядуха,
рефлекторний кашель і клекотання дихання. Шкіра та слизові
оболонки блідо-цианотичні, холодні, вологі. Аускультативно над
легенями вислуховується велика кількість дрібно- і
середньопузирчастих вологих хрипів, виділення з рота пеністої
білої або геморагічної мокроти. Діферециювати треба з гострим
респіраторним дістрес-синдромом.
При рентгенологічному обстеженні характерна поява
облакоподібних тінєй розташованих симетрично, збільшення тіні
серця. Аналіз газового складу артеріальної крові свідчить про
гіпоксемію і гіперкапнію, які характерізують ступінь важкості
вентіляційно-перфузійних порушень газообміну.
Набряк легень - Лікування
1. Пiдняття головного кiнця лiжка.
2. Зниження гiдростатичного тиску в легеневих судинах i венозного повернення (1 мл 1% морфiну; 3 мл 0,25% дроперидолу в комбiнацiї з 2 мл 50% аналгiну або 2 мл 0,005% фентанiлу; 1-2 таблетки нiтроглiцерину сублiнгвально i в подальшому 2-4 мл 1% розчину на 150 мл фiзioлогiчного розчину; ганглiоблокатори при пiдвищеннi тиску - 1 мл 5% пентамiну дуже повiльно пiд контролем тиску).
3. Зниження об’єму циркулюючої кровi (діуретики - 2 мл 1% лазиксу, при необхiдностi збільшуючи дозу вiд 20 до 60 мг в/в).
4.Зменшення проникностi альвеолярно-капiлярних мембран (антигiстамiннi агенти та глюкокортикоїди - 1 мл 1% димедролу, 150-300 мг гiдрокортизону або 60-120 мг преднiзолону).
5. Зменшення бронхоспазму i покращання альвеолярної вентиляцiї (5 мл 2,4% еуфiлiну в системi).
6. Покращання скоротливості мiокарда (серцеві глікозиди дуже обережно, у малих дозах, особливо при розвитку набряку на фонi iнфаркту, при необхiдностi).
7. Інгаляцiя киснем, пiногасiння із вживанням спирту та 0,6-1 мл 10% антифомсилану; джгути на кiнцiвки, банки на передню поверхню грудної клітки, кровопускання в об’ємi 20-60 мл.
літ: БДМУ "методична розробка"Зав.кафедри, професор В.К.Тащук; http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0437282-04 ;