Показання до постійної електрокардіостимуляції
У теперішній час загальноприйнятими є Рекомендації до проведення постійної ЕКС, розроблені робочою групою Європейського товариства кардіологів по кардіостимуляції та ресинхронізуючій терапії спільно з Європейською асоціацією по серцевому ритму в 2013 році. У Рекомендаціях розглянуті групи пацієнтів з брадиаритміями, у яких повинні бути оцінені показання до проведення постійної ЕКС.
1. Персистуюча брадикардія:
• дисфункція синусового вузла (ДСВ);
• AV-блокада при синусовому ритмі чи при фібриляції передсердь.
2. Інтермітуюча брадикардія:
• документована на ЕКГ:
• внутрішня: пароксизмальна AV-блокада, синоатріальна (CA) блокада, синус-арест, синдром тахі-бради при ДСВ;
• зовнішня (функціональна): вагус-індукований синус-арест чи AV-блокада, ідіопатична AV-блокада (аденозин-опосередкована);
• очікувана (недокументована на ЕКГ):
• блокада ножки пучка Гіса (БНПГ);
• рефлекторний синкопальний стан: синдром каротидного синуса.
• У відповідності до Рекомендацій при визначенні точних показань до проведення постійної ЕКС необхідно відповісти на питання:
1 – чи саме з брадиаритмією пов’язана симптоматика?
2 – чи носить брадикардія постійний характер чи вона тимчасова?
3 – може вона бути усунена шляхом призначення/відміни препаратів, що пригнічують автоматизм чи провідність?
4 – можна обійтись тимчасовою чи необхідна постійна ЕКС?
У більшості випадків показаннями до постіної ЕКС є «задокументована, не пов’язана з зовнішніми причинами брадикардія, яка викликає синкопальний стан, серцеву недостатність в спокої і/чи при навантаженні, недостатність кровопостачання головного мозку та інші прояви  синдрому малого викиду».