Результати нового дослідження показали, що пероральна терапія естрогенами, що проводиться протягом 6 років після настання менопаузи, значно знижує прогресування відкладення ліпідів в стінці сонної артерії в порівнянні з плацебо. Однак початок перорального прийому естрогену через 10 років після менопаузи не принесло подібного ефекту.

Такі  результати отримані з вторинного аналізу раннього і пізнього лікування естрадіолом (ELITE), в якому вивчався вплив перорального 17-бета-естрадіолу (естрогену) на прогресування раннього атеросклерозу і зниження когнітивних функцій у здорових жінок в постменопаузі.

У дослідження були включені 643 здорових жінки в постменопаузі, які  були рандомізовані для прийому 1 мг естрадіолу або таблетки плацебо протягом 6 років після настання менопаузи або більш ніж через десятиліття після менопаузи. Всі учасники дослідження отримували естрадіол або плацебо щодня в середньому протягом 5 років. Початкові результати дослідження показали, що середня швидкість прогресування товщини інтиму-медіа сонної артерії знижувалася на 0,0034 мм на рік з естрадіолом в порівнянні з плацебо, але тільки у жінок, які почали гормональну терапію протягом 6 років після настання менопаузи.

Для поточного аналізу дослідники вивчили вплив естрадіолу, використовуючи ехогенність для аналізу ліпідів в стінці артерії серед учасників ELITE. Основним цікавим результатом була медіана сірої шкали (GSM, без одиниць), якісна міра атеросклерозу, заснована на ехогенності, отриманої за допомогою ультразвукового дослідження загальної сонної артеріальної стінки з високою роздільною здатністю. У той час як більш високі значення GSM призводять до бляшки, багатою кальцієм і волокнистою тканиною, більш низькі значення GSM вказують на більші відкладення ліпідів.

Науковці  оцінювали GSM, концентрації естрадіолу сироватці кожні 6 місяців протягом середнього 5-річного випробувального періоду і використовували лінійні регресійні моделі змішаних ефектів для порівняння швидкості прогресування GSM між рандомізованими групами з моменту менопаузи.

Дослідники виявили, що вплив естрадіолу на щорічну швидкість прогресування GSM значно відрізнялося у жінок в ранній і пізній постменопаузі (P для взаємодії = 0,006). Зокрема, щорічний показник прогресування GSM серед жінок в ранній постменопаузі знизився на 0,30 в рік у жінок, що приймають естрадіол, в порівнянні з 1,41 в рік в групі плацебо (P менш 0,0001), що вказує на значно більший атеросклероз в групі плацебо. З іншого боку, щорічна частота прогресування GSM істотно не відрізнялася між групами естрадіолу і плацебо серед жінок в пізній  постменопаузі (P = .37).

Вчені вважають, що результати їх роботи повині заспокоїти клініцистів з точки зору призначення терапії естрадіолом жінкам протягом 6 років після менопаузи, у яких немає протипоказань.

Дослідники також відзначили, що позитивний зв'язок між середніми рівнями естрадіолу в сироватці крові і частотою прогресування GSM була сильнішою і значущою серед жінок в ранній постменопаузі (P = 0,008) в порівнянні з жінками в пізньої постменопаузальної групи (P = 0,003). Однак цей диференційний зв'язок між рівнем естрадіолу і швидкістю прогресування GSM був статистично значемий (P для взаємодії = 0,33).

Це дослідження важливе і піднімає критичне питання: чи є період часу, коли гормональна терапія була б найбільш корисною для серця?

Проте спеціалісти стверджують, що необхідні додаткові дослідження і більше аналізів, але показання до застосування естрадіолу не змінилися. Гормональну терапію естрадіолом показано жінкам з симптомами менопаузи.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org