Як відомо, альбумінурія є раннім маркером захворювання нирок, а зниження альбумінурії призводить до зменшення серцево-судинних та ниркових ускладнень.

В зв’язку з цим була проведена оцінка змін поширеності альбумінурії у пацієнтів  з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом, які отримували кілька різних комбінацій  блокаторів ренін-ангіотензинальдостеронової системи з антагоністами кальцієвих каналів.

Було проаналізовано дані 668 випадково вибраних пацієнтів з дослідження PLIT (середній вік 60,4 ± 10,2 роки,  38% - чоловіки), з альбумінурією та без неї, які протягом попередніх 6 місяців отримували терапію амлодипіном-валсартаном, амлодипіном-периндоприлом, лерканідіпіном-еналаприлом , верапамілом-трандолаприлом, нітрендіпіном-еналаприлом та фелодипіном-раміприлом. Альбумінурія оцінювалась як співвідношення альбуміну-креатиніну  сечі за допомогою аналізатора Multistic-Clinitek. Мікроальбумінурію визначали як втрату 3,4-33,9 мг альбуміну / на ммоль креатиніну (30-300 мг / г), а макроальбумінурію як втрату> 33,9 мг альбуміну /  на ммоль креатиніну (> 300 мг / г). Артеріальний тиск вимірювали за допомогою сертифікованого цифрового пристрою.

РЕЗУЛЬТАТИ:

На початку спостереження альбумінурія була присутня у 310 осіб (46,4%) (мікроальбумінурія у 263 (84,8%), макроальбумінурія у 15,2%), а нормоальбумінурія - у 53,6% 358. Через 6 місяців поширеність осіб з альбумінурією значно знизилася (p <0,01) на 23,5% (мікроальбумінурія - 23,9%, р <0,01, і макроальбумінурія - 21,3%). Поширеність осіб  з мікроальбумінурією знижувалася при всіх видах лікування: амлодипін-валсартан - 15,6%, амлодипін-периндоприл - 11,8%, лерканідіпін-еналаприл - 41,3% та верапаміл-трансдолаприл - 19,2%. Дані пацієнтів з груп нітрендіпін-еналаприл та фелодипін-раміприл не аналізувались через низьку кількість осіб. Частота пацієнтів з нормоальбумінурією була значно вищою (р <0,01)  в групі лерканідіпін-еналаприл порівняно з будь-яким іншими видами лікуванням. Артеріальний тиск достовірно знижувався  на фоні лікування (р <0,01) порівняно з початковими цифрами однаково в усіх групах.

ВИСНОВКИ:

Антигіпертензивна терапія зменшує поширеність суб'єктів з альбумінурією, виявляючи значну різницю між різними комбінаціями лікарських засобів. Отримані результати свідчать на користь застосування нових блокаторів кальцієвих каналів дигідропіридинового ряду , таких як лерканідипін у поєднанні з інгібіторами РААС, для контролю альбумінурії у пацієнтів з цукровим діабетом.

HighBloodPressCardiovascPrev. 2020 Jan 9. doi: 10.1007/s40292-020-00358-1.