1. Дослідження #STITCH є єдиним проспективним рандомізованим дослідженням, в якому прицільно аналізувалась роль операції аорто-коронарного шунтування (АКШ) на фоні медикаментозної терапії, рекомендованої сучасними настановами, у пацієнтів з показником фракції викиду (ФВ) лівого шлуночка ≤35%.
2. Метою дослідження було порівняння проведення #АКШ на фоні оптимальної терапії і проведення лише медикаментозного лікування (n=1212). Незважаючи на те, що за період спостереження в середньому протягом 56 місяців не було виявлено різниці в досягненні первинної кінцевої точки – смерті-від-всіх-причин – в групі АКШ були покращені показники серцево-судинної смерті, а також комбінованої кінцевої точки – смерті-від-всіх-причин і госпіталізації з приводу серцевої недостатності (#СН). Результати дослідження STITCHES в майбутньому дадуть відповідь стосовно клінічних наслідків за 10-річний період спостереження.
3. Предикторами покращення виживаності, асоційованого з проведенням АКШ у пацієнтів з важкою систолічною дисфункцією ЛШ, можуть бути клінічні фактори, коморбідні стани і вираженість ремоделювання ЛШ, але не рівні біомаркерів чи об’єктивна оцінка життґзданості міокарду.
4. В скорегованих аналізах життездатність міокарду не була асоційована с покращенням виживаності. Також на її основі не можна було ідентифікувати пацієнтів, яким проведення АКШ буде корисним.
5. В той час як життездатність міокарду не дозволяє виявити пацієнтів, що отримають користь від АКШ, наступні фактори асоційовані з кращою виживаністю при проведенні АКШ: функціональний клас (оцінений за результатами проби 6-хвилинної ходьби і/або канзаського опитувальника хворих з кардіоміопатією), а також результати ангіографічної оцінки тяжкості ішемічної хвороби серця (#ІХС), тяжкість систолічної дисфункції ЛШ і вираженість його ремоделювання (при цьому більший показник кінцево-систолічного об’єму свідчить про необхідність надання переваги АКШ і медикаментозної терапії)
6. Також в дослідженні STITCH порівнювали проведення АКШ з і без хірургічної реконструкції ЛШ (n=1000). За результатами автори не виявили відмінностей між групами стосовно первинної кінцевої точки чи багатьох вторинних кінцевих точок (включаючи якість життя). За словами авторів, додаткове проведення хірургічної реконструкції ЛШ не покращує якість життя, але підвищує вартість лікування.
7. Вторинний аналіз проведення хірургічної реконструкції ЛШ мав на меті визначити вплив вихідних об’ємів ЛШ і показника ФВ ЛШ на клінічні результати. Цікаво, що у пацієнтів з меншими показниками кінцево-систолічного і кінцево-діастолічного розмірів (які, можливо, свідчили про меншу вираженість ремоделювання) проведення АКШ разом з хірургічною реконструкцією ЛШ приносило більше користі.
8. Наявність навіть помірних ступенів вторинної мітральної регургітації (#МР), що є наслідком ремоделювання і дисфункції ЛШ, свідчить, що у цих пацієнтів ризик смерті вищий, ніж у пацієнтів без мітральної регургітації.
9. Пацієнтам з тяжкою мітральною регургітацією, яким планується проведення АКШ, одночасно має бути проведене хірургічне втручання на мітральному клапані. Протезування мітрального клапану має бути методом вибору навіть в досвідчених центрах. Наступні дослідження мають оцінити роль перкутанного втручання на мітральному клапані у пацієнтів з мітральною регургітацією, яка є наслідком ішемічної кардіоміопатії.
10. Очікуються результати нових досліджень, в яких будуть оцінені показання для одночасного проведення хірургічного втручання на мітральному клапані у пацієнтів, які підлягають проведенню АКШ і мають помірну мітральну регургітацію.
#ІКМП, #CABG, #MR, #SVR, #CAD
Літературні посилання знаходяться в редакції www.WebCardio.org