Результати нового дослідження показали, що відсоток насичення трансферину (Tsat) і рівні заліза, а також їхні зміни з часом, були пов’язані з рівнями гемоглобіну, функціональною здатністю та клінічними наслідками при серцевій недостатності (СН), тоді як рівні феритину — меншою мірою. Це може свідчити про потребу переглянути критерії визначення та ведення дефіциту заліза (ДЗ) у цій популяції пацієнтів. Такі висновки наведено у заздалегідь спланованому вторинному аналізі дослідження HEART-FID.

Дослідження HEART-FID було спроєктоване для оцінки ефекту карбоксимальтозату заліза порівняно з плацебо у 2951 пацієнта (середній вік 69 років; 34% жінок) із СН і ФВ ЛШ ≤40% та ДЗ, визначеним як феритин <100 нг/мл (90% учасників) або <300 нг/мл за наявності Tsat <20%.

На момент включення середній рівень гемоглобіну становив 12,6 г/дл, а 47% пацієнтів належали до функціонального класу NYHA III–IV. Середня дистанція у 6-хвилинному тесті ходьби (6MWD) становила 274 м. Серед пацієнтів у 60% рівень заліза був <13 мкмоль/л, у 41% Tsat <20%, і у 31% феритин <30 нг/мл.

Результати показали, що Tsat <20% і залізо <13 мкмоль/л асоціювалися з нижчими вихідними рівнями гемоглобіну, гіршим функціональним класом NYHA, коротшою 6MWD і несприятливішими наслідками. Важливо, що в межах підгруп за феритином відмінності цих показників були мінімальними.

Крім того, через шість місяців Tsat і рівні заліза залишалися пов’язаними з рівнями гемоглобіну та 6MWD після багатофакторного коригування,  зміни Tsat і рівнів заліза за цей період корелювали зі змінами зазначених показників.

Науковці зазначають, що висновки доповнюють зростаючу базу доказів, якіставлять під сумнів доцільність покладання на феритин як наріжний камінь визначення ДЗ при (серцевій недостатності) і свідчать, що Tsat і рівні заліза слід пріоритезувати як клінічно релевантні циркулюючі індекси ДЗ.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org