Результати нового дослідження показали, що  тривале застосування мелатоніну для лікування безсоння асоціювалося з підвищеним ризиком розвитку серцевої недостатності, госпіталізації та/або загальної смертності.

Пацієнти з безсонням, які приймали мелатонін протягом року й більше, мали на 89% вищу ймовірність виникнення серцевої недостатності упродовж 5 років порівняно з тими, хто його не приймав. Вони також мали у 3,5 раза вищий ризик госпіталізації з цього приводу, свідчать попередні результати.

Науковці зазначають, що хоча дослідження не доводить причинно-наслідкового зв’язку, а короткострокове застосування, схоже, не підвищує серцевих ризиків, якщо пацієнт використовує мелатонін безстроково, особливо за наявності серцевих хвороб або факторів ризику, це варто обговорити з лікарем.

Попередні дослідження припускали, що мелатонін може бути корисним для кардіометаболічного здоров’я, зокрема завдяки антиоксидантним властивостям. Інші роботи показували, що прийом мелатоніну перед сном може знижувати артеріальний тиск.

У США мелатонін доступний без рецепта і позиціонується як недорогий засіб для сну. Втім, дослідники наголосили, що надійних даних про його довгострокові серцево-судинні наслідки бракує.

Спеціалісти проаналізували базу TriNetX Global Research Network щодо 130 828 дорослих (середній вік 55,7 року; 61% — жінки) з діагнозом безсоння. Половина учасників отримувала призначення мелатоніну щонайменше один раз і повідомляла, що приймала його не менше 12 місяців.

Пацієнти в контрольній групі не отримували призначення цього засобу для сну й були підібрані до групи мелатоніну за 40 параметрами (вік, стать, раса/етнічність, захворювання серця й нервової системи, відповідні ліки, артеріальний тиск, ІМТ тощо).

Пацієнтів з анамнезом серцевої недостатності або з іншими призначеними снодійними препаратами з дослідження виключили.

Первинною кінцевою точкою був вперше встановлений діагноз серцевої недостатності (за МКХ-10, код I50). Вторинні — госпіталізація з приводу серцевої недостатності та смертність від усіх причин.

Упродовж 5 років спостереження нові випадки серцевої недостатності виникли у 4,6% користувачів мелатоніну проти 2,7% у контролі (HR 1,89; 95% ДІ, 1,78–2,00).

Ймовірність госпіталізації з приводу серцевої недостатності була майже у 3,5 раза вищою серед тих, хто приймав мелатонін: 19% проти 6,6% у контролі (HR 3,44; 95% ДІ, 3,32–3,56); абсолютна різниця ризику — 1,9% (P < 0,001).

Ймовірність смертності від усіх причин у групі мелатоніну подвоїлася за 5 років порівняно з контролем (7,8%проти 4,3%; HR 2,09; 95% ДІ, 1,99–2,18).

Дослідники отримали подібні результати в аналізі чутливості серед пацієнтів, які заповнювали щонайменше два рецепти на мелатонін з інтервалом не менше 90 днів.

Автори дослідження заявляють, що отримані результати ставлять під сумнів сприйняття мелатоніну як безпечної тривалої терапії і підкреслюють потребу у рандомізованих випробуваннях для уточнення його кардіоваскулярного профілю безпеки.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org