Rss для Webcardio.org WebCardio.ORG в twitter WebCardio.ORG в FaceBook WebCardio.ORG на Youtoube WebCardio.ORG на Linkedin

Електронний науково-практичний журнал про кардіологію
23.11.2026

Компанія Берлін-Хемі, підрозділ компанії Менаріні Груп. Менаріні Груп

 

 

 

 

22.11.2026 23:36
Версія для друку
  • RSS

Пацієнти похилого віку можуть безпечно припинити терапію статинами, але чи існують ризики? 

Результати нового дослідження показали, що  пацієнти похилого віку без серцево-судинних захворювань можуть безпечно припинити прийом статинів, призначених із метою первинної профілактики, однак таке рішення все ж може супроводжуватися певними ризиками.

У дослідженні STREAM було встановлено, що припинення терапії статинами не поступалося продовженню лікування за ефективністю щодо комбінованої кінцевої точки, яка включала серцево-судинні події та смерть. Водночас великі серцево-судинні події чисельно частіше виникали у групі припинення терапії.

У аналізі взяли участь 1880 пацієнтів віком 70 років і старше, які приймали статини з метою первинної профілактики. Учасників рандомізували у 24 клінічних центрах трьох країн до групи припинення або продовження терапії статинами.

Первинною кінцевою точкою через два роки була комбінація нефатального інфаркту міокарда, нефатального ішемічного інсульту або смерті від будь-якої причини.

Отримані дані показали, що міжгрупова різниця обмеженого середнього часу виживання без подій (restricted mean event-free survival time) через два роки становила −2,0 тижня. Нижня межа 95% довірчого інтервалу становила −3,7 тижня, що залишалося вище попередньо визначеної межі не меншої ефективності, яка дорівнювала −5,2 тижня. Таким чином, було підтверджено, що припинення терапії статинами не поступалося її продовженню за встановленим критерієм не меншої ефективності (p < 0,001).

Під час окремого оцінювання кожного компонента первинної кінцевої точки припинення прийому статинів також відповідало критеріям не меншої ефективності порівняно з продовженням лікування. Це стосувалося як окремих компонентів первинної кінцевої точки, так і серцево-судинної та несерцево-судинної смертності.

Результати щодо не меншої ефективності зберігалися як під час аналізу за принципом intention-to-treat (аналіз усіх рандомізованих пацієнтів відповідно до початкового розподілу на групи), так і під час аналізу per-protocol (аналіз пацієнтів, які дотримувалися протоколу дослідження).

Якість життя, яку оцінювали за допомогою п’ятивимірного опитувальника групи EuroQol (EQ-5D), наприкінці дворічного періоду спостереження була зіставною в обох групах.

Інакше кажучи, припинення терапії статинами не супроводжувалося загальним покращенням самопочуття пацієнтів за їхньою суб’єктивною оцінкою.

Також не було виявлено клінічно значущих відмінностей щодо саркопенії або м’язової слабкості, які оцінювали за допомогою опитувальника SARC-F, призначеного для оцінювання м’язової сили за повідомленнями пацієнтів.

Цей опитувальник також дозволяє оцінити схильність до падінь, труднощі під час ходьби, вставання зі стільця та підйому сходами. Показники SARC-F були практично однаковими в обох групах дослідження.

Через три місяці середні показники інтенсивності болю, які пацієнти оцінювали за шкалою від 1 до 100 балів, демонстрували незначну числову перевагу на користь припинення терапії статинами, однак ця різниця не була статистично значущою.

Окрім результатів дворічного спостереження, дослідники представили дані щодо окремих компонентів первинної кінцевої точки через чотири роки.

Протягом тривалішого періоду спостереження частота несприятливих подій зростала в обох групах, однак у групі припинення терапії це зростання було більш вираженим.

Наприклад, частота нефатального інфаркту міокарда, яка через два роки становила менше ніж 1% в обох групах, через чотири роки досягла 1,6% у групі припинення терапії та 0,6% у групі її продовження.

Показники смертності від усіх причин, які через два роки відрізнялися лише незначною мірою, через чотири роки становили відповідно 9,8% та 8,0%.

Вчені зазначають, що результати дослідження не дозволяють дати однозначну відповідь «так» або «ні».Відповідно до критеріїв дослідження, припинення терапії справді відповідало принципу не меншої ефективності. Однак допустима межа різниці у 5,2 тижня протягом дворічного періоду була досить широкою.

Фактично питання про те, чи є статини корисними для пацієнтів похилого віку, вже отримало відповідь, вважають спеціалісти, посилаючись на нещодавні результати дослідження STAREE, в якому взяли участь майже 10 000 пацієнтів віком понад 70 років.

Застосування аторвастатину асоціювалося зі зниженням на 30% ризику досягнення первинної комбінованої серцево-судинної кінцевої точки, до складу якої входили смерть від серцево-судинних причин, нефатальний інфаркт міокарда, інсульт або коронарна реваскуляризація (відношення ризиків [HR] 0,70; p < 0,001).

Науковці зазначають, що для пацієнтів похилого віку із супутніми захворюваннями, які підозрюють, що статини можуть бути причиною принаймні частини їхніх скарг, одним із можливих підходів може бути пробне припинення терапії з метою оцінювання того, чи покращиться якість їхнього життя.

Після цього пацієнти зможуть краще оцінити співвідношення ризиків і переваг лікування. За умови належної поінформованості пацієнта будь-яке рішення може бути обґрунтованим.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org

Передрук матеріалів сайту вітається , при наявності прямого гіперпосилання (hyperlink) без редіректа на http://www.webcardio.org.
Система Orphus Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Теми

Ми в соціальних мережах

 Ваша оцінка нашого сайту нам дуже важлива. Знайдіть нас і тут:

WebCardio.ORG в twitter WebCardio.ORG в FaceBook WebCardio.ORG на Youtoube WebCardio.ORG на Linkedin