Ехокардіографічна оцінка діастолічної функції лівого шлуночка є невіддільною частиною рутинного обстеження пацієнтів, які звертаються із задишкою або мають клінічні підозри на серцеву недостатність (СН).
З огляду на те, що діастолічна дисфункція присутня при багатьох серцево-судинних захворюваннях, клінічні звіти повинні, за можливості, містити висновки щодо діастолічної функції та/або тиску наповнення ЛШ.
У рекомендаціях ASE та Європейської асоціації серцево-судинної візуалізації 2016 року з оцінки діастолічної функції було зроблено спробу спростити клінічний підхід, і ці настанови виявилися точними у великому багатопрофільному дослідженні.
Втім, неповні дані, суперечливі показники та/або невизначеність щодо критеріїв включення/виключення досі призводять до неприйнятно високої частоти випадків, які неможливо класифікувати або які визнаються як невизначені, при використанні алгоритму 2016 року.
З того часу з’явилися нові дані щодо додаткових ехокардіографічних параметрів, таких як деформація (strain) лівого передсердя (ЛП), а також їх зв’язок із тиском наповнення ЛШ.
Крім того, прогностичні дані з епідеміологічних досліджень підтвердили зв’язок ехокардіографічних показників із подальшим розвитком серцевої недостатності.
Оскільки цей документ є оновленням до рекомендацій 2016 року, варто зазначити, що в попередній версії містяться важливі ілюстрації патологічних чи аномальних ехокардіографічних знахідок, які не повторюються в новому документі, але можуть бути цікавими.
Рекомендації охоплюють оцінку діастолічної функції у загальної популяції пацієнтів; у специфічних груп, що потребують відхилення від стандартного підходу; а також діагностиці серцевої недостатності зі збереженою ФВ (СНзбФВ).
Також подано огляд рекомендацій щодо застосування штучного інтелекту (AI) в цій сфері.
Застосування рекомендацій починається зі збору клінічних даних, зокрема:
вік, частота серцевих скорочень, серцевий ритм, артеріальний тиск;
2D-ехокардіографічні та доплерівські параметри: об’єми ЛШ, товщина стінок, фракція викиду, об’єм ЛП;
наявність і тяжкість мітральної вади.
Рекомендації ґрунтуються на наукових дослідженнях діастолічної функції та тиску наповнення ЛШ у дорослих, як у амбулаторних, так і в умовах стаціонару, тому не повинні застосовуватись у дітей, вагітних без патології чи в інтраопераційних умовах.
Спеціалісти звертають увагу на необхідно ретельно оцінювати якість сигналів 2D-, доплерівського та STE-дослідження (speckle-tracking ехокардіографія), а також розуміти обмеження кожного параметра. Якщо сигнал є субоптимальним, він не повинен використовуватись для остаточних висновків.
Один окремий показник, навіть якщо він у межах норми для певної вікової групи, не гарантує нормальну діастолічну функцію. Висновки не слід базувати на одному вимірі.
У конкретного пацієнта важлива узгодженість між різними індексами. Для якісної інтерпретації ехокардіографічних даних клініцист повинен мати глибоке розуміння фізіологічного підґрунтя кожного показника, знати ситуації, в яких він може бути ненадійним, методики його отримання та правильного аналізу.
Декілька основних моментів.
1.Діастолічна дисфункція лівого шлуночка (ЛШ) визначається на основі вимірювання швидкості e′ мітрального кільця, зниженого раннього діастолічного наповнення ЛШ відносно пізнього, а також структурних і функціональних показників, що відображають тиск у лівому передсерді (ЛП) та діастолічний тиск у ЛШ.
2.Септальна швидкість e′ < 6 см/с, латеральна e′ < 7 см/с, або середня e′ < 6,5 см/с свідчить про порушене розслаблення ЛШ незалежно від віку.
3.Показники, що не залежать від віку при оцінці тиску наповнення ЛШ, включають зміни швидкостей мітрального потоку під час проби Вальсальви та різницю у тривалості між швидкістю Ar у легеневій вені та хвилею A мітрального потоку.
4.Мітральний стеноз ускладнює оцінку діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ), але ізоволюмічний час розслаблення (IVRT), співвідношення часу IVRT до (TE–e′) та швидкості E і A мітрального потоку можуть бути корисними для приблизного прогнозування середнього тиску в лівому передсерді (LAP).
5.Тривалість Ar–A > 30 мс та IVRT/TE–e′ < 5,6 можуть використовуватись для оцінки тиску наповнення ЛШ у пацієнтів з мітральною регургітацією (МР) та нормальною фракцією викиду. Співвідношення E/e′ доцільно застосовувати лише у пацієнтів з МР та зниженою ФВ.
6.У пацієнтів із помірним або тяжким кальцинозом мітрального кільця (MAC): тиск наповнення ЛШ зазвичай нормальний, коли співвідношення E/A < 0,8, тиск наповнення підвищений, коли E/A > 1,8. Якщо E/A від 0,8 до 1,8, слід виміряти IVRT: IVRT ≥ 80 мс — тиск наповнення ЛШ зазвичай нормальний, IVRT < 80 мс — тиск наповнення ЛШ, як правило, підвищений.
7.Рекомендації для пацієнтів без клапанної патології можуть застосовуватись і до пацієнтів з аортальним стенозом (AС), незалежно від ступеня його вираженості. Виняток — пацієнти з помірним або тяжким кальцинозом мітрального кільця (MAC).
8. У пацієнтів з гострою або хронічною тяжкою аортальною регургітацією (AР), наступні ознаки відповідають підвищеному тиску наповнення ЛШ: передчасне закриття мітрального клапана, діастолічна мітральна регургітація (МР), збільшення лівого передсердя (ЛП), середнє E/e′ > 14, пікова швидкість TR > 2,8 м/с.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org