У США у більшості дорослих виявлено підвищений довгостроковий ризик серцево-судинних захворювань за результатами оцінки з використанням формул ризику PREVENT. Загалом формули PREVENT добре працювали для оцінки ризику, зокрема серед осіб із підвищеним рівнем ліпопротеїнів(а) (Lp(a)). Результати нового дослідження показали, що додавання Lp(a) до формул PREVENT може покращити прогнозування ризику.
У першому дослідженні, що базувалося на даних Національного обстеження здоров’я та харчування (NHANES) за 2011–2020 роки, були проаналізовані дані 14 184 дорослих мешканців США віком 30–79 років із застосуванням формул PREVENT. Дослідники оцінили 10- і 30-річні ризики загальних серцево-судинних захворювань, атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (АСССЗ) та серцевої недостатності (СН). Вони також розрахували стандартизовану за віком і зважену за вибіркою поширеність ризику, стратифікуючи результати за віком, статтю, расою та етнічною належністю.
Дослідження, яке охоплює 161 мільйон дорослих (як із серцево-судинними захворюваннями, так і без них), показало, що поширеність наявних серцево-судинних захворювань становила 10% загалом, але досягала 27% серед осіб віком 65–79 років. Крім того, 20% респондентів мали підвищений 10-річний прогнозований ризик серцево-судинних захворювань; 11% — щодо AСССЗ, 13% — щодо СН.
Поглянувши на 10-річний ризик за віковими групами: для віку 30–44 років він становив 1%, для 45–64 років — 18%, а для 65–79 років — 66%. Ризики серцево-судинних захворювань, АСССЗ і СН протягом 10 років були вищими у чоловіків, осіб чорношкірої раси та латиноамериканців через наявність супутніх факторів ризику, і середній рівень ризику у цих груп помірно зростав з часом.
Щодо 30-річного ризику: хоча 67% людей віком 30–59 років не мали серцево-судинних захворювань, у них був підвищений ризик їх розвитку; для групи 45–59 років цей ризик сягав 90%. Ризик АСССЗ і СН також був вищим у чоловіків і чорношкірих.
Вчені зазначають, що ці результати підкреслюють необхідність інтенсивних зусиль для профілактики серцево-судинних захворювань. Для впливу на довготривале здоров’я населення необхідна чітка дорожня карта профілактики серцево-судинних захворювань протягом усього життя, з акцентом на первинну та примордіальну профілактику серед молодих дорослих.
У другому дослідженні оцінювали ефективність формул PREVENT, які не включають рівень Lp(a), серед 314 783 учасників із баз MESA та UK Biobank, які не мали серцево-судинних захворювань, але мали підвищений рівень Lp(a) ≥125 нмоль/л.
Було розраховано 10-річні фактичні показники захворюваності на ішемічну хворобу серця (ІХС), АСССЗ, СН та загальні серцево-судинні захворювання. Учасників поділили на категорії ризику для кожного результату: низький (<5%), пограничний (5%–<7.5%), помірний (7.5%–<20%) і високий (≥20%).
Результати показали, що 10-річні показники випадків АСССЗ загалом відповідали межам прогнозованих категорій ризику незалежно від рівня Lp(a), але частота подій була вищою серед учасників з підвищеним рівнем Lp(a) порівняно з тими, хто мав нормальний рівень (hazard ratio — 1.30). Подібні результати були отримані для ІХС, СН та загальної ССЗ.
Автори зазначають, що додавання показника підвищеного Lp(a) до формул PREVENT помірно покращує прогнозування ризику АСССЗ (показники повторної класифікації: без категорій — 0.058, категоріальна — 0.006), із найбільшим покращенням у пограничній групі ризику. Крім того, при безперервній оцінці Lp(a) найбільше покращення спостерігалося в групі низького ризику.
Вчені говорять, що Lp(a) дійсно є чинником, що підсилює ризик АСССЗ і, ймовірно, є його причиною. Його відсутність не скасовує вплив традиційних факторів ризику, але його наявність може посилити і персоналізувати ризик, допомагаючи клініцистам і пацієнтам у прийнятті рішень щодо інтенсивності та вибору профілактичної терапії.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org