Результати нового дослідження PARAGLIDE-HF показали, що пацієнти з фракцією викиду (ФВ) більше 40%, які стабілізувалися після недавнього погіршення або вперше виявленої серцевої недостатності (СН), показали більш значне зниження рівня натріуретичних пептидів, менше погіршення функції нирок, але більшу частоту виникнення гіпотензії протягом 8 тижнів при прийомі сакубітрил-валсартану у порівнянні з валсартаном.
Аналіз підгруп показав наявність більшого ефекту лікування серед тих, у кого ФВ становила 60% або менше.
PARAGLIDE-HF - це подвійне сліпе, випадкове контрольоване дослідження з 466 пацієнтами з ФВ >40%, які були зареєстровані протягом 30 днів після погіршення СН. Середній вік становив 71 рік, 52% були жінками, а 22% - афроамериканцями.
Даний аналіз став продовженням дослідження PARAGON-HF, яке показало, що у пацієнтів з ФВ ≥45% сакубітрил-валсартан не призвів до значно нижчої частоти загальної госпіталізації з приводу СН або смерті від серцево-судинних причин у порівнянні з валсартаном.
Первинною кінцевою точкою для PARAGLIDE була середня пропорційна зміна NT-proBNP від базового рівня протягом 4-х і 8-ми тижнів, як і в дослідженні PIONEER-HF. Це дослідження показало, що серед пацієнтів, госпіталізованих з прогресуючою серцевою недостатністю зі зниженою ФВ (<40%), інгібітор ангіотензинового рецептора неприлізину (ARNI) призводить до більш значного зниження концентрації NT-proBNP, ніж блокатор ангіотензинового рецептора (БРА).
Аналогічно для PARAGLIDE, середнє зниження з часом NT-proBNP було більше зі сакубітрил-валсартаном, з коефіцієнтом зміни 0,85 (зниження більше 15%).
Вторинна ієрархічна кінцева точка для PARAGLIDE включала: а) час до серцево-судинної смерті, б) кількість та час госпіталізацій з приводу СН, в) кількість та час термінових візитів з приводу СН, г) середню пропорційну зміну NT-proBNP від базового рівня до 4-х і 8-ми тижнів.
Ієрархічна кінцева точка схилялася на користь сакубітрил-валсартану, але не досягла статистичної значимості (непорівнянне відношення переваг 1,19).
Як відзначено, сакубітрил-валсартан зменшив погіршення функції нирок порівняно з валсартаном (відношення ризиків (ВР) 0,61), але збільшив симптоматичну гіпотензію (ВР 1,73).
Команда дослідників припускає, що такі події гіпотензії можна уникнути шляхом оптимізації загального об’ємного стану та фонової терапії, які зазвичай використовуються для лікування гіпертонії у цих пацієнтів.
Науковці підкреслюють, що підгруповий аналіз показав наявність більшого ефекту лікування у пацієнтів з ФВ 60% або менше для зміни NT-proBNP (0,78) та ієрархічної кінцевої точки (відношення переваг 1,46).
Спеціалісти стверджують, що ці дані можуть вплинути на майбутні рекомендації щодо використання сакубітрилу/валсартану у СН з ФВ>40%, незалежно від тривалості СН (гостра або хронічна проти вперше діагностована) та місця лікування (лікарня або амбулаторія).
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org