Рекомендації щодо фізичних вправ для контролю високого артеріального тиску були висунуті різними медичними організаціями та групами експертів, але пошук можливостей для розробки індивідуальних тренувань для своїх пацієнтів є проблемою для клініцистів.

Європейське товариство кардіологів випустило консенсусну заяву, в якій пропонується свого роду алгоритм для розробки індивідуальних програм в рамках загального підходу до ведення пацієнтів з високим артеріальним тиском (АТ) або з ризиком високого артеріального тиску.

Це перший документ, присвячений індивідуальним фізичним вправам для зниження артеріального тиску.

Заява заснована на систематичному огляді, включаючи метааналізи, для розробки рекомендацій щодо зниження АТ у трьох конкретних типів пацієнтів: з гіпертонією (> 140/90 мм рт. ст.), з високим нормальним артеріальним тиском (130-139 / 85-89 мм рт . ст.) і нормальним артеріальним тиском (<130/84 мм рт. ст.).

Надаючи рекомендації для цих трьох конкретних груп, а також надаючи рекомендації по комбінованим вправам, тобто поєднанню аеробних вправ з силовими тренуваннями, консенсусна заява йде на крок далі, ніж рекомендації інших організацій.

Науковці очікують на зниження артеріального тиску за кожним видом діяльності. Наприклад, аеробні вправи для пацієнтів з артеріальною гіпертензією повинні привести до зниження систолічного тиску з -4,9 до -12 мм рт.ст. і діастолічного від -3,4 до -5,8 мм рт.ст.

Консенсусна заява рекомендує наступні пріоритети вправ в залежності від артеріального тиску пацієнта:

• Артеріальна гіпертонія: аеробні тренування як лікувальна фізкультура першої лінії; і силові тренування низької або середньої інтенсивності - в рівній мірі з використанням динамічних і ізометричних силових тренувань - в якості терапії другої лінії. У «небілих» пацієнтів динамічні силові тренування слід розглядати як лікувальну фізкультуру першої лінії. Силові тренування можна комбінувати з аеробними вправами на індивідуальній основі, якщо лікар визначить, що будь-яка з форм силових тренувань матиме метаболічний ефект.

• Високий нормальний артеріальний тиск: динамічні силові тренування  як лікувальна фізкультура першої лінії, які, за даними систематичного огляду, призвели до більшого зниження артеріального тиску, ніж при аеробних тренуваннях. Комбінація динамічних силових тренувань і аеробних тренувань може мати кращий вплив ніж лише одні динамічні силові тренування у пацієнтів з поєднанням факторів ризику серцево-судинних захворювань.

• Нормальний АТ: ізометричні силові тренування можуть бути рекомендовані  як терапія першої лінії у осіб з сімейним або гестаційним анамнезом, а також у людей з ожирінням або надлишковою вагою, які в даний час мають нормальний артеріальний тиск. Аеробні тренування також є варіантом для цих пацієнтів з більш якісним метааналізом, ніж рекомендація для ізометричного силового тренування.

У заяві визнаються труднощі, з якими лікарі стикаються при веденні пацієнтів з високим артеріальним тиском. З точки зору соціально-економічного здоров'я серйозною проблемою є розробка, просування і реалізація індивідуально адаптованих програм вправ для пацієнтів з гіпертонією з урахуванням прийнятних витрат.

Спеціалісти зазначають, що однією з сильних сторін консенсусної заяви є те, що в ній розглядається вплив вправ на здоров'я судин і метаболічну функцію. Також науковці розглядають фізичні вправи як частину багатогранного, інтегрованого підходу до лікування гіпертонії.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org