Американська академія неврології (AAN) випустила нові практичні рекомендації щодо запобігання повторного інсульту у пацієнтів із симптоматичним внутрішньочерепним атеросклерозом великих артерій (sICAS).
В рекомендаціях, схвалених Американською асоціацією серця/Американською асоціацією інсульту, Товариством нейрореанімації та Товариством судинної та інтервенційної неврології, рекомендується лікування з використанням антитромбоцитарних препаратів і статинів, а також зміна способу життя для цих пацієнтів і не рекомендується використовувати ангіопластику, стентування.
Науковці зазначають, що внутрішньочерепний атеросклероз вважається найпоширенішою причиною інсульту в усьому світі і має дуже високий ризик повторного інсульту. Хоча ICAS раніше був відносно недостатньо вивченим порівняно з іншими причинами інсульту, за останні кілька десятиліть більше досліджень оцінювало лікування ICAS, і зараз є достатньо даних, щоб давати практичні рекомендації. Важливо, щоб медичні працівники шукали ICAS як причину інсульту та контролювали судинні фактори ризику пацієнта.
Основними рекомендаціями для пацієнтів, які перенесли перший інсульт в результаті ICAS, для довгострокової профілактики повторного інсульту та смерті є:
• Лікування аспірином 325 мг/добу у всіх пацієнтів
• Клопідогрель 75 мг/добу можна додавати до аспірину протягом 90 днів у пацієнтів із тяжким (70%–99%) ICAS, які мають низький ризик геморагічної трансформації
• Цилостазол 200 мг/добу можна додавати до аспірину протягом 90 днів для подальшого зниження ризику інсульту у пацієнтів із низьким ризиком геморагічних ускладнень як альтернативу клопідогрелю або у пацієнтів з Азії
• Високоінтенсивна терапія статинами для досягнення оптимального рівня холестерину ЛПНЩ менше 70 мг/дл
• Лікування артеріального тиску нижче 140/90 мм рт.ст.
Не рекомендується використовувати черезшкірну ангіопластику та стентування для профілактики інсульту у пацієнтів із помірним (50%–69%) sICAS або як початкове лікування для профілактики інсульту у пацієнтів із тяжким sICAS (70%–99%).
Крім того, це свідчить про те, що ангіопластика або непряме шунтування для профілактики інсульту у пацієнтів із sICAS не слід проводити рутинно поза межами клінічних досліджень.
У документі зазначається, що не існує золотого діагностичного стандарту для діагностики sICAS, а різні неінвазивні та інвазивні методики (магнітно-резонансна ангіографія, КТ-ангіографія, транскраніальна доплерографія та катетерна церебральна ангіографія) використовуються з різною чутливістю та специфічністю.
Щодо інших можливих методів лікування, в документі зазначено, що недостатньо доказів, щоб підтвердити або спростувати ефективність варфарину або низькомолекулярного гепарину, порівняно з аспірином, щодо зниження ризику повторного інсульту або смерті у пацієнтів з ICAS.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org