Термінологія і класифікація серцевої недостатності (СН) зазнають змін, які, як сподіваються експерти, безпосередньо вплинуть на результати лікування пацієнтів.

У новій консенсусній заяві багатопрофільна група експертів запропонувала нове універсальне визначення серцевої недостатності і внесла істотні зміни в спосіб постановки і класифікації хвороби.

Заява про консенсус була напрацьована спільними зусиллями групи під керівництвом Американського товариства з проблем серцевої недостатності, Асоціації серцевої недостатності Європейського товариства кардіологів і Японського товариства серцевої недостатності, за підтримки Канадського товариства серцевої недостатності, Індійської асоціації серцевої недостатності, Кардіологічного товариства Австралії і Нової Зеландії, а також Китайської асоціації серцевої недостатності.

Нове універсальне визначення

Серцева недостатність - це клінічний синдром з симптомами і / або ознаками, викликаними структурними та / або функціональними порушеннями серцевої діяльності і підтверджений підвищеними рівнями натрійуретичного пептиду та/або об'єктивними доказами легеневого або системного застою.

За словами авторів, це  визначення сучасне і просте, але концептуально всеосяжне, з майже універсальним застосуванням, прогностичною і терапевтичною життєздатністю, а також прийнятною чутливістю і специфічністю.

За словами авторів, і ліва, і права СН підходять під це визначення, але умови, які призводять до помітного перевантаження об'ємом, такі як хронічне захворювання нирок, яке може проявлятися ознаками і симптомами СН, не підходять.

Пропоновані переглянуті етапи СН

В цілому, в етапи СН були внесені мінімальні зміни, з поправками, призначеними для поліпшення розуміння і врахування ролей біомаркерів.

Автори запропонували новий підхід до стадіювання СН: 

• Група ризику по серцевій недостатності (стадія A) для пацієнтів з ризиком серцевої недостатності, але без поточних або попередніх симптомів або ознак серцевої недостатності і без структурних змін або біомаркерів, які свідчать про хвороби серця.

• Пре-серцева недостатність (стадія B) для пацієнтів без поточних або попередніх симптомів або ознак серцевої недостатності, але з ознаками структурного захворювання серця або серцевої дисфункції, або підвищених рівнів натрійуретичного пептиду.

• Серцева недостатність (стадія C) для пацієнтів з поточними або попередніми симптомами і / або ознаками СН, викликаними структурними та / або функціональними порушеннями роботи серця.

• Прогресуюча СН (стадія D), для пацієнтів з важкими симптомами і / або ознаками СН в стані спокою, повторними госпіталізаціями, незважаючи на лікування і терапію відповідно до рекомендацій, рефрактерними або нестерпними до терапії симптомами, що вимагають передових методів лікування, таких як розгляд можливості трансплантації, механічної підтримки кровообігу або паліативної допомоги.

Найпомітнішою зміною в стадіях є стадія B, яку автори виділили як «пре-серцеву недостатність».

Нова класифікація згідно фракції викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ)

І, нарешті, в документі, який деякі можуть порахувати як найбільш очевидною необхідною зміною, пропонується нова і переглянута класифікація серцевої недостатності відповідно до ФВЛШ. Більшість згодні з тим, як класифікувати серцеву недостатність зі зниженою фракцією викиду (СНзнФВ) і серцеву недостатність із збереженою фракцією викиду (СНзбФВ), але, хоча середній діапазон давно вважається клінічно значущим, у нього немає власної назви або чітких меж.

Для стандартизації практичних посібників, для розпізнавання клінічних стратегій при серцевій недостатності і для полегшення розпізнавання різних форм серцевої недостатності чутливим і специфічним чином, який може міняти терапію, спеціалісти намагалися формалізувати категорії серцевої недостатності відповідно до фракції викиду.

З цією метою автори пропонують наступні чотири типи СН:

• СН зі зниженою ФВ (СНзнФВ): ФВЛШ до 40%.

• СН з помірно зниженою ФВ (СНпзнФВ): ФВЛШ 41-49%.

• СН зі збереженою ФВ (СНзбФВ): СН з ФВЛШ не менше 50%.

• СН з скоригованою(поліпшеною) ФВ (СНскФВ): СН з вихідною ФВЛШ 40% або менше, збільшенням як мінімум на 10 пунктів від початкової  ФВЛШ, і другий вимір ФВЛШ більше 40%.

Науковці зазначають, що СНпзнФВ - це зазвичай перехідний період. Пацієнти з СН в цьому діапазоні можуть являти собою популяцію, СН якої, ймовірно, зміниться, збільшиться чи зменшиться з часом, і важливо знати цю траєкторію змін. Розуміння того, куди прямує ваш пацієнт, має вирішальне значення для прогнозу і оптимізації орієнтованих на рекомендації стратегій лікування.

Скоригована СН - це  не відновлена СН.

Останній тип серцевої недостатності з поліпшеною фракцією викиду СНскФВ являє собою важливу зміну в існуючій схемі класифікації. СНскФВ застосовується тільки в тому випадку, якщо ФВ поліпшується до понад 40%. При переході від ФВ 10% -20% пацієнт як і раніше буде класифікуватися як СНзнФВ, але пацієнт, у якого ФВ покращилася, наприклад, з 30% до 45%, буде класифікуватися як СНскФВ. Причина цього, знову ж таки, полягає в тому, що перехід від ФВ 10% -20% не змінює терапію, але збільшення ФВ більше 40% може, вплинути на  рішення щодо апаратної терапії, тому це важливо.

Науковці вважають, що, можливо, передчасно називати нову термінологію і класифікації «універсальними» і припускають, що цей документ є тільки першим кроком багатосходинкового процесу, який вимагає участі багатьох зацікавлених сторін.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org