Нова наукова заява щодо запалення від Американського коледжу кардіології підтверджує цінність високочутливого С-реактивного білка (hsCRP) у клінічному прийнятті рішень, наголошуючи на важливості універсального скринінгу цього біомаркера як у первинній, так і у вторинній профілактиці серцево-судинних захворювань.
Заява містить узгоджені рекомендації щодо скринінгу, оцінювання та стратифікації ризику серцево-судинних захворювань, запальних біомаркерів в кардіовізуалізації, пригнічення запалення через поведінкові та інші чинники, а також протизапальних підходів у первинній і вторинній профілактиці, при серцевій недостатності та інших серцево-судинних хворобах.
Минуло багато років від часу публікації в США всеосяжної наукової заяви щодо запалення та хвороб серця. Як результат десятиліть досліджень, науковцірекомендують універсальний скринінг високочутливого С-реактивного білка як у первинній, так і у вторинній профілактиці серцево-судинних захворювань. Кілька інших запальних біомаркерів — зокрема інтерлейкін-6, фібриноген і співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів — також прогнозують ризик, але їхнє рутинне визначення дає мало додаткової інформації порівняно з hsCRP. Крім того, біомаркери для виявлення судинного запалення є багатообіцяючими у дослідженнях, але не повинні використовуватися в рутинній клінічній практиці.
В іншій рекомендації зазначено, що рівень hsCRP не менш прогностичний щодо майбутніх подій, ніж рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), у пацієнтів із відомими серцево-судинними захворюваннями — незалежно від того, чи отримує пацієнт статини.
Автори також підкреслили критичну роль зміни способу життя для зниження системного запалення, що включає регулярні фізичні навантаження щонайменше 150 хв/тиждень, середземноморську дієту або дієту DASH, а також підвищення споживання омега-3 жирних кислот.
Спеціалісти зазначають, що наукова заява має сприяти ширшому використанню hsCRP й потенційно інших запальних маркерів для практичного прогнозування ризику та коригування тактики ведення пацієнтів, наприклад, раннього призначення змін способу життя для зниження запального ризику на підставі рівня hsCRP.
Відповідно до заяви, пацієнтів із ризиком серцево-судинних хвороб слід обстежувати на підвищене запальне навантаження шляхом визначення hsCRP разом із рівнем ЛПНЩ.
Покращена стратифікація ризику може призвести до більш інтенсивного контролю традиційних факторів ризику та потенційно до протизапального лікування колхіцином. Наразі інші протизапальні препарати досліджуються у випробуваннях фаз 2 та 3.
Зважаючи на те, що значна частина наявних досліджень запалення та ризику хвороб зосереджена на атеросклеротичних процесах, запалення також відіграє ключову роль у патофізіології інших серцево-судинних захворювань, таких як кардіометаболічні порушення, серцева недостатність та аритмії.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org