Результати нового рандомізованого контрольованого дослідження POET II поставили під сумнів стандарт, який застосовують із 1950-х років. Вони продемонстрували, що індивідуалізована антибіотикотерапія інфекційного ендокардиту лівих відділів серця дозволяє суттєво та статистично значуще скоротити тривалість лікування за прийнятного профілю безпеки й без впливу на виживаність.
За словами дослідників, індивідуалізований підхід скоротив медіану тривалості лікування до 26 днів порівняно з 41 днем у групі стандартної терапії. Ця різниця була статистично (p < 0,001) і клінічно значущою.
Для первинної кінцевої точки — кількості днів життя без антибіотикотерапії — медіана становила 183 дні при індивідуалізованому протоколі та 169 днів при стандартному (p < 0,001).
У POET II 508 пацієнтів зі стабільним інфекційним ендокардитом, спричиненим Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis або стрептококами, рандомізували для порівняння антибіотикотерапії, тривалість якої визначали відповідно до відповіді на лікування, зі стандартною терапією. Рандомізацію проводили після досягнення критеріїв стабілізації на тлі щонайменше двох тижнів антибіотикотерапії.
Ці критерії стабілізації розробили в першому дослідженні POET, опублікованому у 2019 році, яке також поставило під сумнів усталені стандарти лікування інфекційного ендокардиту. Перше дослідження POET продемонструвало можливість безпечного переходу з внутрішньовенного введення антибіотиків, яке на той час зазвичай продовжували щонайменше шість тижнів, на пероральний прийом після досягнення критеріїв стабілізації.
Основним критерієм стабілізації була задовільна клінічна відповідь на початкове лікування. Також необхідно було виконати інші критерії, зокрема щодо відсутності абсцесу або клапанних патологічних змін за даними черезстравохідної ехокардіографії.
За первинною кінцевою точкою безпеки підтверджено не меншу ефективність щодо безпеки: незаплановане хірургічне втручання або емболічні події протягом шести місяців виникли у 8,2% проти 10,7% пацієнтів.
Рецидиви бактеріємії або ендокардиту частіше спостерігалися при індивідуалізованій терапії: 5,1% проти 1,6%. Їхній клінічний вплив у цьому дослідженні був незначним.
Суворе дотримання критеріїв стабілізації, робота спеціалізованої команди з лікування ендокардиту та організована амбулаторна допомога, імовірно, є необхідними умовами такого підходу.
У POET II для неускладнених інфекцій, спричинених S. aureus, після досягнення критеріїв стабілізації передбачали скорочення курсу з чотирьох тижнів, установлених стандартними схемами на основі історичних спостережень, до двох тижнів. При ускладнених інфекціях, спричинених S. aureus, курс скорочували із шести до чотирьох тижнів.
Такі самі скорочення відповідно застосовували до неускладнених та ускладнених стрептококових інфекцій. При інфекціях, спричинених E. faecalis, незалежно від наявності ускладнень, курс скорочували із шести до чотирьох тижнів.
За словами вчених, як і в першому дослідженні POET, критерії стабілізації, застосовані в POET II, імовірно, мають вирішальне значення для безпечного скорочення тривалості внутрішньовенної антибіотикотерапії. Приблизно 50% пацієнтів з інфекційним ендокардитом можуть бути кандидатами для індивідуалізованої схеми антибіотикотерапії.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org