Результати великого проспективного аналізу ставлять під сумнів традиційні уявлення про «безпечні» дози алкоголю. Дослідження, опубліковане в Journal of the American College of Cardiology, демонструє, що навіть невеликі зміни у легкому–помірному вживанні алкоголю (наприклад, ≤1 напій для жінок та ≤2 напої для чоловіків щодня) суттєво впливають на рівень артеріального тиску (АТ) у чоловіків та жінок.

У дослідження було включено 58 943 дорослих (середній вік 50,5 років, 52,1% жінок), у яких проаналізували 359 717 щорічних медичних оглядів за період 2012–2024 років. Дослідники порівнювали зміни АТ у двох ключових групах:

– люди, які вже вживали алкоголь і або припиняли/зменшували його, або продовжували;
– люди, які раніше не вживали алкоголь і або починали пити, або залишались непитущими.
Оцінювали зміну систолічного та діастолічного АТ залежно від кількості стандартних доз алкоголю на день.

Споживання алкоголю було самостійно повідомлено як стандартні напої (1 напій = 10 г етанолу). 

Результати засвідчили чітку і послідовну тенденцію: зниження або повна відмова від алкоголю приводили до зниження АТ, тоді як початок або збільшення споживання — до підвищення тиску. Дослідники наголошують, що тип алкогольного напою (пиво, вино чи дистиляти) не мав значення — ключовим був саме обсяг етанолу.

Зменшення споживання на 1–2 стандартні напої на день асоціювалося зі зниженням систолічного АТ на –0,78 мм рт. ст. у жінок та –1,03 мм рт. ст. у чоловіків, а діастолічного — на –1,14 мм рт. ст. та –1,62 мм рт. ст. відповідно. Навіть такі, на перший погляд, невеликі зміни можуть бути клінічно значущими на популяційному рівні.

Аналіз показав, що пацієнти, які починали вживати алкоголь після періоду непиття, демонстрували зростання як систолічного, так і діастолічного АТ. Ефект був дозозалежним — що більше збільшення обсягу алкоголю, то вищим ставав тиск.

Важливо, що дослідження має значну статистичну силу: понад 350 тисяч вимірювань АТ, стандартизований підхід до оцінки споживання алкоголю та багаторічне спостереження над великою популяцією. Це дозволило виявити ефекти, які у менш потужних дослідженнях залишалися прихованими.

Автори підкреслюють, що навіть легкий або помірний рівень споживання алкоголю може бути важливим фактором ризику підвищення АТ — не лише у пацієнтів з гіпертензією, але й у загальній популяції. Зменшення алкоголю може бути ефективною стратегією немедикаментозного контролю тиску, яка доповнює інші зміни способу життя.

Висновки дослідження узгоджуються з попередніми рандомізованими та когортними роботами, які показували, що обмеження алкоголю може знижувати систолічний АТ на 3–5 мм рт. ст. у людей з більш високим рівнем споживання. Однак новий аналіз уперше демонструє, що значення мають навіть найменші дози.

Ці результати особливо важливі для лікарів первинної ланки, кардіологів та фахівців превентивної медицини: рекомендація «менше алкоголю» залишається однією з найбільш доказових у профілактиці гіпертензії.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org.