Згідно з даними, представленими Канадською асоціацією ревматологів, інструмент, який об’єднує змінні, пов’язані з вовчаком, із традиційними факторами ризику, забезпечує набагато точнішу оцінку серцево-судинного ризику (СС) у пацієнтів із системним червоним вовчаком (СЧВ).
Під час первинної клінічної оцінки цього інструменту, який називається SLECRISK, вдалося ідентифікувати пацієнтів з СЧВ високого ризику, які були б пропущені при використанні традиційних методів оцінки серцево-судинного ризику.
Добре відомо, що пацієнти з СЧВ мають підвищений ризик серцево-судинних подій, починаючи з віку, задовго до того, як ризик починає зростати в загальній популяції. Одне з досліджень СЧВ показало, що жінки у віці 35-44 років мають у 50 разів більший ризик інфаркту міокарда, ніж здорові люди.
Усі основні рекомендації визнають цей підвищений ризик і рекомендують оцінку серцево-судинного ризику у пацієнтів із СЧВ, хоча, як зазначають спеціалісти, традиційні інструменти, такі як калькулятор ризику атеросклеротичних серцево-судинних захворювань Американського коледжу кардіології (АСССЗ) або Framingham Risk Score (FRS) мають обмежену здатність виявляти пацієнтів із СЧВ, у яких найбільш ймовірний розвиток подій.
Вчені зауважують, що ці інструменти оцінки ризику погано працюють у пацієнтів із СЧВ, оскільки вони не фіксують запалення, пов’язане з даною патологією.
SLECRISK було розроблено на основі Реєстру СЧВ, який було започатковано в 1992 році. Пацієнти без серцево-судинних захворювань в анамнезі оцінювалися на предмет традиційних факторів ризику серцево-судинних захворювань і специфічних для СЧВ характеристик, таких як активність захворювання, рівні білків комплементу С3 і С4, функція нирок, наявність нефриту, тривалість СЧВ. Цінність цих характеристик як предикторів серцево-судинних подій потім оцінювалася протягом 10-річного періоду спостереження перед тим, як їх об’єднати в інструмент SLECRISK.
У прикладі рівняння ризику науковці описують 50-річного пацієнта з СЧВ і 5% 10-річного ризику АСССЗ, що є низьким. Після поправки на ризики СЧВ, які включали 10-річну тривалість захворювання, високу активність захворювання, підвищений креатинін 10-річний показник серцево-судинного ризику піднявся до 16,2%, що є помірним.
Ефективність SLECRISK оцінювали у 1243 пацієнтів із 8946,51 людино-роками спостереження. Протягом цього періоду було зареєстровано 90 серйозних несприятливих серцевих подій (MACE), з яких 82% були оцінені кардіологами, і 211 вторинних подій.
Порівняно з показником ризику АСССЗ, SLECRISK визначив приблизно вдвічі більше пацієнтів з СЧВ як пацієнтів із помірним ризиком і в 3,5 рази більше пацієнтів із високим ризиком. Серед пацієнтів, у яких спостерігалися серцево-судинні події, традиційні фактори ризику серцево-судинних захворювань були більш поширеними, але також були й специфічні для СЧВ фактори ризику, включаючи більшу тяжкість захворювання, більшу ймовірність нефриту, підвищення рівня білкового комплементу та більший вплив глюкокортикоїдів.
У прогнозуванні серцево-судинних подій відмінності в специфічності були в тому самому загальному діапазоні, хоча й дещо вище для оцінки ризику АСССЗ щодо прогнозування MACE (83% проти 72%) та MACE плюс вторинні події (90% проти 79%). Однак чутливість була набагато вищою для SLECRISK порівняно з оцінкою ризику АСССЗ для MACE окремо (64% проти 41%) і для MACE плюс вторинні події (58% проти 35%).
Порівнюючи пацієнтів, які перенесли ІМ або інсульт, оцінка ризику АСССЗ виявила 8 (7%) пацієнтів, які пропустили за шкалою ризику SLECRISK, у той час як SLECRISK виявив 89 (73%) пацієнтів, пропущених при оцінці за шкалою ризику АСССЗ. Решта 25 пацієнтів (20%) були ідентифіковані обома. Перевага SLECRISK була подібною для MACE плюс вторинні результати.
Науковці зазначають, що всі специфічні для СЧВ змінні в SLECRISK легко отримати і часто вже доступні в картах пацієнтів. Також зазначають, що є план перевірити SLECRISK у більших групах, але з метою створення інструменту, доступного в Інтернеті для клініцистів та їхніх пацієнтів.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org