Результати нового дослідження показали, що підвищений рівень глюкози в крові при надходженні в лікарню з приводу гострого інфаркту міокарда (ІМ) достовірно передбачав серйозні несприятливі серцево-судинні (СС) події через 30 днів у пацієнтів з ІМ з підйомом сегмента ST (ІМпST), але не в пацієнтів з ІМ без підйому сегмента ST (ІМбпST).
Новий аналіз заснований на даних 13 398 пацієнтів в Індії з гострим інфарктом міокарда з 2014 по 2016 рік, які були включені до програми покращення якості медичної допомоги та дослідження покращення якості лікування гострого коронарного синдрому в Кералі (ACS-QUIK).
Пацієнти були згруповані за квінтилем рівня глюкози в крові при надходженні (Q): Q1 - 5,3 ммоль/л або менше; Q2, 5,4 - 6,3 ммоль/л (еталон); Q3, 6,4 - 7,8 ммоль/л; Q4, 7,9–10,6 ммоль/л, та Q5, 10,7 ммоль/л або вище.
Рівні глюкози під час вступу оцінювали для будь-якого впливу на 30-денну частоту серйозних несприятливих серцево-судинних подій (MACE), комбінований первинний результат, який включав смерть, інсульт, повторний інфаркт та велику кровотечу.
Взаємозв'язок між 30-денним MACE та типом ІМ, а також між 30-денним MACE та рівнями глюкози при надходженні аналізували без поправок, модель 1; мінімально скоригована, модель 2 (тип втручання, вік, стать та систолічний артеріальний тиск) і повністю скоригована, модель 3 (подальша поправка на вагу, частоту серцевих скорочень, рівні ліпопротеїнів високої та низької щільності, тригліцериди, паління, діабет, артеріальну гіпертензію периферичних артерій, тип ІМ, час від появи симптомів до прибуття, транзиторну ішемічну атаку або інсульт в анамнезі, зупинку серця на час вступу, фракцію викиду лівого шлуночка, реваскуляризацію коронарних артерій, антиагреганти та бета-блокатори).
Зв'язки між результатами та рівнями глюкози оцінювалися відповідно до заздалегідь визначених підгруп пацієнтів.
Пацієнти з рівнями глюкози Q5 показали підвищений ризик 30-денного MACE порівняно з пацієнтами з рівнями Q2 (P <0,001 по всіх трьох моделях). ВР за моделями коригування варіюваливався від 1,86 до 1,95.
ВР для Q1 і Q3 не були значущими в жодній моделі коригування.
Пацієнти з рівнями глюкози у Q4 показали значно підвищений ризик у нескоректованій моделі (P = 0,025) та мінімально скоригованій моделі (P = 0,029), але не у повністю скоригованій моделі (P = 0,140).
Ризик 30-денного MACE збільшувався лінійно з підвищенням рівня глюкози при надходженні у пацієнтів загалом та у підгрупі ІМпST.
Рівень глюкози в крові при надходженні був значно пов'язаний із ризиком 30-денного MACE у пацієнтів з ІМпST (P<0,001), але не з ІМбпST (P=0,393).
Зв'язок між рівнем глюкози в крові при надходженні та ризиком 30-денного MACE був більш значущим у пацієнтів молодших 65 років (P < 0,001), ніж у пацієнтів 65 років і старших (P = 0,066).
Важливість дослідження полягає в тому, що біомаркери госпіталізації, які, як було показано, передбачають пізніший ризик у пацієнтів з гострим ІМ, потенційно можуть визначати рішення щодо ведення пацієнтів після ІМ.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org