Сучасні дані показують, що травми міокарда є звичайним явищем після некардіохірургічних втручань і мають важливе прогностичне значення навіть при клінічно непомітному підвищенні рівня тропоніну.
Американська кардіологічна асоціація (AHA) опублікувала свою першу наукову заяву, в якому аналізуються діагностичні критерії пошкодження міокарда після некардіальної хірургії (MINS) і пропонуються сучасні передові методи спостереження, профілактики та лікування цього нового діагнозу.
Дослідження показують, що близько 20% некардіальних операцій ускладнюються MINS, і близько 90% пацієнтів не мають ідентифікованих симптомів.
Діагностичні критерії включають, принаймні, одне після операційне підвищення рівня тропоніну Т вище 99-го перцентиля URL. Хоча підвищення рівня тропоніну повинно відбуватися в перші 30 днів після операції, дані дослідження VISION показують, що 94,1% діагнозів MINS виникали на другий день після операції.
Діагноз MINS частіше зустрічається у людей з уже існуючими серцево-судинними факторами ризику, включаючи літній вік (особливо 75 років і старше), чоловічу стать, діабет, гіпертензію, серцеву недостатність, обструктивне нічне апное і анемію.
Дослідження також показують, що у людей, які перенесли екстрену операцію, скориговані шанси MINS в два-три рази вище, і що ризики MINS вище при декількох типах хірургії, включаючи судинні процедури (особливо відкрита аортальна хірургія) і загальна абдомінальна хірургія.
Важливо відзначити, що дані проспективного та ретроспективного аналізів показали, що підвищення рівня тропоніну Т після несерцевої хірургії пов'язані зі смертністю. У VISION, наприклад, 30-денна смертність становила 3% з піковими післяопераційними рівнями hs-TnT від мінімум 20 нг/л до менше 65 нг/л і збільшувалася до 29,6% для пацієнтів з рівнями понад 1000 нг/л.
Авторська група рекомендує вимірювати тропонін до і в перші 48-72 години після операції для пацієнтів з високим клінічним ризиком (дорослі 65 років і старше або дорослі 45 років і старше з встановленим атеросклеротичним серцево-судинним захворюванням).
Спеціалісти відзначають, що якщо післяопераційний рівень тропоніну підвищений, але недавні попередні вимірювання недоступні, слід провести другий тест, щоб визначити, чи є тенденція до підйому або падіння, що вказує на гостре пошкодження міокарда.
Хоча в деяких рекомендаціях розглядається систематичний скринінг з визначенням серцевого тропоніну Т перед оперативним втручанням для пацієнтів з ризиком післяопераційних ускладнень, широке застосування цієї стратегії викликало опір через відсутність рекомендацій щодо того, яких пацієнтів обстежувати, які критерії використовувати для діагностики MINS.
Авторська група відзначає відсутність проспективних даних щодо ведення пацієнтів з діагнозом MINS, але одностайна думка полягає в тому, що лікування повинно бути адаптоване до етіології. Якщо є сумніви щодо механізму, можуть знадобитися додаткові обстеження серцево-судинної системи.
Документ надає безліч ретроспективних доказів того, що інтраопераційний і післяопераційний артеріальний тиск дуже важливий з точки зору запобігання MINS.
На сьогоднішній день найбільш переконливі докази післяопераційної антикоагуляційної терапії при MINS отримані в плацебо-контрольованому дослідженні MANAGE, в якому щоденний прийом дабігатрану показав зниження ризику серйозних судинних подій на 28% протягом 16 місяців без збільшення ризику великих кровотеч.
Науковці заявляють, що ця заява - важливий крок в області пошкодження міокарда і, сподіваються, що це перший крок до широкого використання скринінгу тропоніну у людей з ризиком серцево-судинних ускладнень.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org