Аналіз результатів дослідження #PRECOMBAT виявив, що проведення перкутанного коронарного втручання (ПКВ) на стовбурі лівої коронарної артерії (ЛКА) і операція аортокоронарного шунтування (АКШ) призводять до однакової частоти основних неблагоприємних серцевих і церебро-васкулярних подій (МАССЕ).

Нема різниці між групами в рівнях досягнення первинної кінцевої точки МАССЕ (комбінація смерті-від-всіх-причин, інфаркта міокарду (ІМ), #інсульт’у, повторної реваскуляризації цільової судини) чи рівнях смерті, #ІМ і інсульту окремо. Але у пацієнтів, яким проводилось #ПКВ – особливо у осіб з ураженням стовбура #ЛКА і трисудинним ураженням – частіше проводилась повторна реваскуляризація цільової судини.

За словами головного дослідника, отримані дані підтверджують поточні рекомендації, в яких йдеться про те, що стентування стовбуру ЛКА є прийнятним методом реваскуляризації у пацієнтів з відповідною анатомією коронарних артерій.

Ще у 2011 році було презентовано однорічні результати дослідження PRECOMBAT, які засвідчили, що ПКВ було не гірше АКШ у попередженні МАССЕ.

Поточні ж результати є даними 5-річного періоду спостереження.

В період з 2004 по 2009 роки в дослідження PRECOMBAT було включено 600 дорослих пацієнтів в 13 центрах в Кореї, яким проводилось ПКВ із застосуванням сіролімус-елютинг стенту (n=300) чи #АКШ (n=300); у пацієнтів відмічалась стенокардія, безбольова ішемія міокарду чи ІМ без елевації сегменту ST, був виявлений стеноз стовбура ЛКА – то ж вони були прийнятними кандидатами на проведення одного з двох видів реваскуляризації.

Серед рандомізованих пацієнтів 93% з групи ПКВ і 91.7% з групи АКШ завершили 5-річний період спостереження.

На початку дослідження середній вік пацієнтів склав 62 роки. У однієї третини відмічався цукровий діабет, а у половини – стабільна стенокардія. В середньому відмічалась нормальна фракція викиду (61%) і кількість балів за шкалою EuroSCORE – 2.7. У приблизно 70% пацієнтів відмічався стеноз стовбура ЛКА на фоні дво- чи трисудинного ураження. Кількість балів за шкалою SYNTAХ склала приблизно 25 в обох групах.

Станом на 5 рік після початку дослідження більше 90% пацієнтів приймали аспірин і приблизно 50% - статин і/або бета-блокатор. Більше пацієнтів з групи ПКВ, ніж АКШ, отримували подвійну антитромбоцитарну терапію з тєнопіридином: 70% і 54%, відповідно.

Пацієнтам групи ПКВ було встановлено в середньому 2.7 стентів, а більш ніж в 90% випадків проведення стентування скеровувалось проведенням внутрішньосудинного ультразвукового дослідження (IVUS). В групі АКШ було встановлено в середньому 2.7 шунтів, а 63% операцій проводилось без застосування апарату штучного кровообігу.

Результати 5-річного періоду спостереження

#PCI, #CABG, #AMI, #CAD

Літературні посилання знаходяться в редакції www.WebCardio.org