Результати нового дослідження ARTESIA, показали, що у пацієнтів із субклінічною фібриляцією передсердь (ФП), виявленою за допомогою імплантованих пристроїв, таких як кардіостимулятори, пероральна антикоагуляція апіксабаном призвела до нижчого ризику інсульту або системної емболії, ніж аспірин, але вищого ризику великої кровотечі.

Важливе питання полягає в тому, чи переважає зниження частоти інсульту за допомогою апіксабану збільшенню кількості великих кровотеч.

Для дослідження ARTESIA 4012 пацієнтів із ФП, були рандомізовані для лікування апіксабаном (5 мг двічі на день) або аспірином (81 мг на день).

Після середнього періоду спостереження протягом 3,5 років первинна кінцева точка — інсульт або системна емболія — виникла у 55 пацієнтів у групі апіксабану (0,78% на пацієнто-рік) порівняно з 86 пацієнтами в групі аспірину (1,24% на пацієнто-рік), що дає коефіцієнт ризику (HR) 0,63 (95% ДІ, 0,45–0,88; P = 0,007).

Ризик інсульту або системної емболії був нижчим на 37% при застосуванні апіксабану, ніж при застосуванні аспірину, а ризик інвалідизації або летального інсульту був нижчим на 49%.

У групі пацієнтів, які отримували лікування, частота великих кровотеч становила 1,71% на пацієнто-рік у групі апіксабану та 0,94% на пацієнто-рік у групі аспірину (HR 1,80; 95% ДІ 1,26–2,57; P = 0,001).

Смертельна кровотеча сталася у п'яти пацієнтів у групі апіксабану та восьми пацієнтів у групі аспірину. Симптоматичний внутрішньочерепний крововилив стався у 12 пацієнтів, які отримували апіксабан, і у 15 пацієнтів, які отримували аспірин.

Одним із головних висновків дослідження є нижчий, ніж очікувалося, ризик ішемічного інсульту в цій популяції — приблизно 1% на рік у групі аспірину, який знизився до 0,64% на рік у групі апіксабану.

Автори зазначають, що простий підрахунок інсультів порівняно з кровотечами може свідчити про нейтральний загальний ефект. При застосуванні апіксабану порівняно з аспірином спостерігалося на 31 випадок інсульту або системної емболії менше, і на 39 серйозних кровотеч більше.

Однак вчені зазначають, що інсульти спричиняють постійну втрату мозкової тканини, тоді як велика кровотеча зазвичай є оборотною, і більшість пацієнтів повністю одужують, як і було в цьому дослідженні.

Спеціалісти зазначають, що поточні рекомендації не рекомендують будь-яке лікування пацієнтів із ФП, що виявлена за допомогою імплантованого приладу, яка не відображається на ЕКГ, навіть якщо відомо, що це підвищує ризик інсульту.

ARTESIA — це перше потужне довготривале дослідження, яке розглядає це питання. Дослідження виявило явне зниження ризику інсульту/системної емболії при застосуванні апіксабану порівняно з аспірином. Вчені зауважують, що необхідно подивитися на баланс між користю від інсульту та збільшенням кровотеч. Зазначаючи, що обсерваційні дослідження показали, що тривалість ФП впливає на ризик інсульту, пацієнти з більшою тривалістю ФП можуть отримати більшу користь від антикоагуляції; і враховуючи те, що кровотеча, яка спостерігалася в ARTESIA, була переважно шлунково-кишковою кровотечею, можливо було б виключити пацієнтів із високим ризиком шлунково-кишкової кровотечі.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org