Результати нового метааналізу (NMA) показали суттєві відмінності у кардіометаболічних побічних ефектах 30 антидепресантів: окремі препарати спричиняли значний набір маси тіла та зміни артеріального тиску. Вища вихідна маса тіла корелювала з підвищеним ризиком індукованого антидепресантами підвищення артеріального тиску та рівнів печінкових ферментів.

Дослідники синтезувавши дані з 151 дослідження та 17 звітів Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA), щоб оцінити вплив антидепресантів на фізіологічні показники.

Порівнювали 30 антидепресантів із плацебо при застосуванні як гострої монотерапії для будь-якого психіатричного розладу; медіана застосування препарату— 8 тижнів (усього 58 534 учасники; 41 937 отримували антидепресанти, 16 597 — плацебо).

Кінцеві точки: зміни маси тіла, частоти серцевих скорочень (ЧСС), систолічного (САТ) і діастолічного артеріального тиску, загального холестерину, аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ) та рівня глюкози крові. Оцінювали зв’язки між фізіологічними змінами та вихідним віком, вихідною масою тіла й статтю.

Виявлено значущі відмінності між антидепресантами щодо кардіометаболічних ефектів: приблизно 4 кг різниці у масі між агомелатином і мапротиліном; майже 21 уд/хв різниці в ЧСС між флувоксаміном і нортриптиліном; понад 11 мм рт. ст. різниці в САТ між нортриптиліном і доксепіном. Вища вихідна середня маса тіла пов’язувалася з більшими орієнтовними підвищеннями, індукованими антидепресантами: САТ (середня різниця (MD), 0,23 мм рт. ст. на кожен +1 кг; P = 0,0018), рівня АЛТ (MD, 0,18 ОД/л на +1 кг; P < 0,0001) і АСТ (MD, 0,17 ОД/л на +1 кг; P = 0,0078). Аналіз змін загального холестерину (ммоль/л) показав значущі підвищення з десвенлафаксином (MD, 0,27), венлафаксином (MD, 0,22), дулоксетином (MD, 0,17) та пароксетином (MD, 0,16; P < 0,01 для всіх). Стать не впливала на індуковані антидепресантами фізіологічні зміни.

Науковці, розкриваючи практичне значення дослідження, зазначають, що, наприклад,  8 тижнів лікування амітриптиліном, який збільшує масу приблизно на 1,5 кг, ЧСС на 9 уд/хв і САТ на 5 мм рт. ст., можуть призвести до суттєвого підвищення ризику серцево-судинних захворювань і смертності. Крім того, спеціалісти стверджують, що клінічні настанови слід оновити з урахуванням відмінностей у фізіологічному ризику, однак вибір антидепресанту має здійснюватися індивідуально, з огляду на клінічну картину та вподобання пацієнтів, їхніх опікунів і клініцистів.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org