Rss для Webcardio.org WebCardio.ORG в twitter WebCardio.ORG в FaceBook WebCardio.ORG на Youtoube WebCardio.ORG на Linkedin

Електронний науково-практичний журнал про кардіологію
26.11.2022

 

 

 

 

 

 

 

11.11.2022 22:31
Версія для друку
  • RSS

Антикоагулянтна терапія при COVID-19 

Результати нового рандомізованого дослідження  не продемонстрували переваги 35-денного курсу пероральної антикоагулянтної терапії ривароксабаном для профілактики тромботичних подій у амбулаторних пацієнтів із симптомами COVID-19.

PREVENT-HD — це найбільше рандомізоване дослідження з вивчення антикоагулянтної терапії у негоспіталізованих пацієнтів з COVID-19, яке приєднується до довгого списку менших досліджень, які також не показали користі від цього підходу.

Однак антикоагулянтна терапія рекомендується пацієнтам, які госпіталізовані з COVID-19.

Дослідники зазначають, що проблема антикоагулянтної терапії  при COVID-19 зосереджена в основному на госпіталізованих пацієнтів, але більшість випадків COVID-19 лікуються амбулаторно, у яких також є ризик венозних і артеріальних тромботичних подій, особливо якщо вони мають додаткові ризик-фактори. Гістопатологічні дані також свідчать, що принаймні частина погіршення функції легень, що веде до госпіталізації, може бути пов'язана з тромбозом легеневої артерії in situ.

Дослідження PREVENT-HD вивчало питання про те, чи може ранній початок тромбопрофілактичного призначення ривароксабану амбулаторним пацієнтам із COVID-19 із високим ризиком знизити частоту венозних та артеріальних тромботичних подій, зменшити легеневий тромбоз in situ та зменшити погіршення легеневої функції, яке може призвести до госпіталізації, та знизити смертність від усіх причин.

У дослідження були включені 1284 амбулаторні пацієнти з позитивним тестом на COVID-19 протягом 14 днів після появи симптомів.  Вони також повинні були мати принаймні один із таких додаткових факторів ризику: вік старше 60 років; венозна тромбоемболія (ВТЕ), тромбофілія, ІХС, захворювання периферичних артерій, серцево-судинні захворювання або ішемічний інсульт, рак, ЦД, СН, ожиріння (індекс маси тіла ≥ 35 кг/м2) або D-димер > верхньої межі норми. Близько 35% досліджуваної популяції мали два або більше цих факторів ризику.

Пацієнти були рандомізовані для отримання ривароксабану в дозі 10 мг щодня протягом 35 днів або плацебо.

Первинною кінцевою точкою ефективності був час до першої появи комбінації симптоматичної ВТЕ, інфаркту міокарда (ІМ), ішемічного інсульту, гострої ішемії кінцівок, системної емболізації нецентральної нервової системи (не ЦНС), госпіталізації з будь-якої причини та смертності від усіх причин до 35 днів.

Первинною кінцевою точкою безпеки був час до першої появи критичного місця Міжнародного товариства з тромбозу та гемостазу (ISTH) і летальної кровотечі.

Випробування було зупинене на початку квітня цього року через нижчу, ніж очікувалося, частоту подій (3,2%) порівняно із запланованою частотою (8,5%), що дає дуже низьку ймовірність досягнення необхідної кількості подій.

Результати основного аналізу (у 1284 пацієнтів) не показали суттєвої різниці у первинній комбінованій кінцевій точці ефективності, яка спостерігалася у 3,4% у групі ривароксабану порівняно з 3,0% у групі плацебо.

Перший великий вторинний результат у вигляді симптоматичної ВТЕ, артеріальних тромботичних явищ та смертності від усіх причин спостерігався у 0,3% пацієнтів, які отримували ривароксабан, порівняно з 1,1% пацієнтів, які отримували плацебо, але ця різниця не досягала статистичної значущості.

З точки зору безпеки не було випадків фатальних критичних кровотеч, і не було відмінностей у частоті великих кровотеч ISTH, які сталися у одного пацієнта групи ривароксабану в порівнянні з відсутністю у групі плацебо.

Однак при прийомі ривароксабану спостерігалося значне збільшення частоти незначних клінічно значущих кровотеч, яке відбулося у дев'яти пацієнтів (1,5%) порівняно з одним пацієнтом (0,2%) у групі плацебо.

Незначна кровотеча у групі ривароксабану виникла у 17 пацієнтів (2,8%) порівняно з п'ятьма пацієнтами (0,8%) у групі плацебо.

Науковці зазначають, що зв'язок між COVID-19 та тромбозом був важливою проблемою від початку пандемії, і було запропоновано безліч механізмів для пояснення COVID-19 -асоційованої коагулопатії, яка є основною причиною смерті та інвалідності.

Хоча дані спостережень на початку пандемії свідчать про те, що антикоагулянтна терапія може допомогти пацієнтам з COVID-19, при розгляді всіх різних рандомізованих досліджень, в яких досліджувалося питання антикоагулянтної терапії у амбулаторних пацієнтів з COVID-19, немає жодного впливу лікування на різні первинні результати у цих пацієнтів.

Результати цього дослідження, відповідно до сукупності доказів у цій галузі, не підтримують рутинного використання будь-якої антитромботичної терапії для амбулаторних пацієнтів із COVID-19.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org

 

Передрук матеріалів сайту вітається , при наявності прямого гіперпосилання (hyperlink) без редіректа на http://www.webcardio.org.
Система Orphus Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Теми

Facebook

 Ваша оцінка нашого сайту нам дуже важлива. Знайдіть нас і тут:

WebCardio.ORG в twitter WebCardio.ORG в FaceBook WebCardio.ORG на Youtoube WebCardio.ORG на Linkedin

ТЕМА ДНЯ 

Антикоагулянтна терапія при фібриляції передсердь та ризик захворювання легень

Використання інгібіторів фактора Ха було пов'язане з більш високим ризиком інтерстиціальних захворювань легень у пацієнтів із неклапанною фібриляцією передсердь…

  >>>

Консиліум фахівців при коморбідних станах 26 листопада об 11:00.

Консиліум фахівців при коморбідних станах 26 листопада об 11:00. Обгрунтування вибору терапії та інші актуальні питання... >>>