За результатами нового дослідження виявилось, що припинення паління пацієнтами з цукровим #діабет’ом 2-го типу може призводити до погіршення глікемічного контролю.

З 10962 пацієнтів з #ЦД 2-го типу, які станом на 1 січня 2005 року палили, у 29% пацієнтів (3131), що припинили палити мінімум на один рік, відмічалось підвищення рівня глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) в середньому на 0.21% (7.9% у порівнянні з 7.7%), яке не було пов’язане зі змінами маси тіла чи призначеними препаратами. Дане підвищення зберігалось протягом 3 років впродовж припинення #паління.

За словами авторів дослідження, вони вважали, що підвищення рівня #НbA1c буде пояснене збільшенням маси тіла, яке спостерігається при припиненні паління, однак подальший аналіз виявив відсутність такого взаємозв’язку, що стало несподіванкою.

Відмічається, що за отриманими даними не можна остаточно стверджувати про зв’язок між припиненням паління і концентрацією глікозильованого гемоглобіну, позаяк, незважаючи на корекцію на численні клінічні і демографічні фактори, на обсерваційні дані можуть впливати інші супутні фактори, як пов’язані з призначеннями до лікування, так і іншими факторами способу життя, не лише статус паління.

Більш того, важкість діабету може впливати на успіх припинення паління, тому зворотня залежність також не може бути виключена.

Корекція на вік, стать, тривалість діабету, вихідну масу тіла, призначення статинів і інші фактори достовірно не змінили 0.21% різницю в рівнях HbA1c між особами, що кинули палити і продовжували, яка зникала лише через 3 роки.

У пацієнтів, що кинули палити, спостерігалось збільшення маси тіла в середньому на 4.8 кг. Однак кожне підвищення маси тіла на 1 кг супроводжувалось зростанням показника HbA1c лише на 0.008%.

Врешті, як автори, так і коментатори дослідження зійшлися на думці, що отримані дані жодним чином не мають стримувати лікарів в захооченні відмови від паління.

#diabetes, #smoking

Літературні посилання знаходяться в редакції www.WebCardio.org.