Результати нового дослідження показали, що сифіліс незалежно асоціюється з підвищеним ризиком аневризми або дисекції аорти, геморагічного інсульту, захворювань периферичних артерій, інфаркту міокарда та смерті. Ці ризики були більш вираженими у пацієнтів із пізніми стадіями захворювання.
Дослідники провели ретроспективний аналіз з метою оцінки зв’язку між сифілісом і несприятливими серцево-судинними наслідками. Для цього було використано дані електронних медичних записів трьох лікарень США. У дослідження включено 1469 пацієнтів із сифілісом без попередніх серцево-судинних захворювань, яких спостерігали протягом 15 років.
Учасників було зіставлено за віком, статтю, індексом маси тіла та супутніми захворюваннями з 7345 особами контрольної групи без сифілісу. Середній вік в обох групах становив близько 50 років, приблизно 54% були жінками.
Первинні кінцеві точки включали гострий інфаркт міокарда, серцеву недостатність, аортальну регургітацію, фібриляцію передсердь, аневризму або дисекцію аорти, ішемічний інсульт, геморагічний інсульт, захворювання периферичних артерій і венозну тромбоемболію.
Пацієнти із сифілісом мали вищі ризики порівняно з контрольною групою щодо аневризми або дисекції аорти (HR 2,08), ішемічного інсульту (HR 1,53), геморагічного інсульту (HR 1,92), захворювань периферичних артерій (HR 1,28), інфаркту міокарда (HR 1,33) та смерті (HR 5,80; p < 0,05 для всіх показників).
Третинний сифіліс був достовірно пов’язаний із підвищеним ризиком смертності (HR 6,93), аневризми або дисекції аорти (HR 5,57), ішемічного інсульту (HR 3,23), геморагічного інсульту (HR 2,62), інфаркту міокарда (HR 2,15), захворювань периферичних артерій (HR 2,45), серцевої недостатності (HR 2,01) та фібриляції передсердь (HR 2,19; p < 0,05 для всіх показників).
Пізній латентний сифіліс також асоціювався з підвищеним ризиком смертності (HR 4,08), аневризми або дисекції аорти (HR 2,41) та ішемічного інсульту (HR 1,82; p ≤ 0,001 для всіх показників). Водночас первинний і вторинний сифіліс не показали значущого зв’язку із серцево-судинними подіями.
Загалом сифіліс не був достовірно пов’язаний із ризиком серцевої недостатності, фібриляції передсердь, аортальної регургітації або венозної тромбоемболії.
Вчені зазначають, що ці результати підкреслюють важливість раннього виявлення та лікуваннясифілісу. Подальші дослідження необхідні для з’ясування, чи може своєчасна антибактеріальна терапія зменшити довгостроковий серцево-судинний ризик, а також для визначення оптимальних підходів до скринінгу пацієнтів із підвищеним ризиком серцево-судинних ускладнень.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org