Результати попередньо аналізу даних дослідження VOYAGER-PAD показують, що лікування пероральним антикоагулянтом прямої дії ривароксабаном одночасно з аспірином значно знизили частоту серйозних небажаних явищ з боку кінцівок у пацієнтів з захворюванням периферичних артерій (ЗПА), що мали реваскуляризацію нижніх кінцівок.
В дослідження VOYAGER-PAD рандомізували пацієнтів з ЗПА, які успішно перенесли реваскуляризацію нижніх кінцівок протягом 10 днів до включення в дослідження в 542 центрах в 34 країнах протягом 2015-2018 рр. На додаток до терапії 100 мг аспірину в день і 2,5 мг ривароксабану два рази в день або плацебо один раз в день, пацієнти, які отримували внутрішньоартеріальний пристрій, такий як стент, також могли отримувати клопідогрель протягом запланованого максимуму 30 днів після реваскуляризації, на розсуд їх лікуючого лікаря, а протокол випробування дозволяв продовжити курс лікування клопідогрелем до 60 днів.
У 6564 пацієнтів, які отримували аспірин і були рандомізовані до групи ривароксабану або плацебо, в середньому за 2,5 року після процедури реваскуляризації мало місце 4714 подій. З них 1902 перші первинні події (сукупність гострої ішемії кінцівки, великої ампутації через судинні причини, інфаркту міокарда, ішемічного інсульту або серцево-судинної смерті), 522 первинних події, які відбулися як другі або наступні події у пацієнтів після першої первинної події (майже 50 % збільшення тільки в порівнянні з першими подіями) і 3100 додаткових судинних подій, які не потрапляли в категорію первинних подій.
Аналіз загальних подій показав, що лікування ривароксабаном призвело до значного відносного зниження на 14%, в порівнянні з плацебо, в частоті загальних первинних подій. Лікування ривароксабаном також пов'язано з зниженням загальної кількості судинних подій порівняно з плацебо, включаючи багато подій, не включених в первинну кінцеву точку.
Дослідники зазначають, що додавання ривароксабанe запобігло приблизно 2,6 першим первинним подіям на кожні 100 пролікованих пацієнтів, а також запобігло 4,4 загальним первинним подіям і 12,5 загальним судинним подіям на кожні 100 пролікованих пацієнтів.
Подальший аналіз показав, що трохи більше половини включених пацієнтів також отримували клопідогрель в середньому протягом 29 днів після процедури реваскуляризації нижніх кінцівок. Це доданий засіб не дав значних додаткових переваг протягом 3-річного періоду спостереження, але збільшував ризик кровотеч, особливо у пацієнтів, які отримували клопідогрель більше 30 днів. Це спонукало дослідників припустити, що, хоча ривароксабан разом з аспірином показаний для тривалого лікування, додавання клопідогрелю на додаток до цього має бути обмеженим 30 днями або менше, щоб мінімізувати ризик кровотечі.
Науковці зазначають, що незважаючи на чіткі докази, про які VOYAGER-PAD повідомили, що підтверджують ефективність та безпеку додавання ривароксабану до аспірину для тривалого лікування пацієнтів із ЗПА після реваскуляризації нижніх кінцівок, цей режим ще не став стандартною практикою.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org