Rss для Webcardio.org WebCardio.ORG в twitter WebCardio.ORG в FaceBook WebCardio.ORG на Youtoube WebCardio.ORG на Linkedin

Електронний науково-практичний журнал про кардіологію
23.07.2024

Компанія Берлін-Хемі, підрозділ компанії Менаріні Груп. Менаріні Груп

 

 

 

 

19.05.2023 23:19
Версія для друку
  • RSS

Нові механізми синдрому Такоцубо  

Нові механізми, що лежать в основі синдрому Такоцубо, часто званого «синдромом розбитого серця», були запропоновані на основі гемодинамічних досліджень, та можуть призвести до нових стратегій лікування.

Синдром Такоцубо — це форма гострої серцевої недостатності, яка імітує гострі коронарні синдроми, з підвищенням рівня тропоніну та симптомами, включаючи біль у грудях і задишку, але без характерного ураження коронарної судини на коронарографії. Однак ехокардіографія показує, що серце значно збільшене.

Захворювання вражає переважно літніх жінок і становить близько 6% пацієнток із симптомами гострого коронарного синдрому. Приблизно у двох третинах випадків виникає стресова подія, яка може бути фізичною, як-от гостре захворювання, або емоційною, як-от сварка чи раптова смерть когось із близьких, звідси й термін «синдром розбитого серця». Емоційний стрес, що викликає синдром, також може бути позитивним, наприклад, день народження або народження онука.

Науковці говорять, що механізми, які призводять до синдрому Такоцубо, невідомі. Оскільки часто виникає стрес, вважається, що симпатична активація викликає сплеск вивільнення катехоламіну, але це не до кінця вивчено.

Тому дослідники хотіли більш уважно вивчити гемодинамічні ефекти в серцях пацієнтів із синдромом Такоцубо, щоб побачити, чи можливо  ідентифікувати нові механізми, що сприяють розвитку цього стану.

Для нового дослідження «Оптимізована характеристика синдрому Такоцубо шляхом отримання петель тиск-об’єм» (OCTOPUS)  науковці використовували провідниковий катетер, вставлений у лівий шлуночок серця, щоб проаналізувати співвідношення тиску та об’єму у 24 пацієнтів із синдромом Такоцубо та контрольної групи з 20 учасників без серцево-судинних захворювань.

Спеціалісти стверджують, що ці петлі тиску та об’єму є золотим стандартом для прямої оцінки систолічної та діастолічної серцевої функції в реальному часі незалежно від умов навантаження та надають детальну інформацію щодо вентрикулярно-артеріального зв’язку та серцевої енергії та ефективності.

Ці параметри містять значну кількість інформації про роботу серця та допомагають покращити розуміння фізіології серця та його патофізіологічної ролі в різних станах. Дане дослідження є першим комплексним гемодинамічним аналізом у пацієнтів із синдромом Такоцубо.

Результати показали, що синдром Такоцубо пов'язаний із серйозним порушенням серцевої скоротливості та укороченим систолічним періодом. У відповідь серце компенсує, збільшуючи кінцевий діастолічний об’єм лівого шлуночка, щоб зберегти ударний об’єм.

Діастолічна функція характеризується тривалим активним розслабленням, але незмінними пасивно-еластичними властивостями. Аналіз енергетики міокарда виявив неефективну систему з підвищеним потенціалом і зниженою кінетичною енергією.

Дослідники стверджують, що ці нові та важливі відкриття дають підказки щодо механізмів, що лежать в основі синдрому Такоцубо, а також можливих стратегій лікування, які можна дослідити. Спеціалісти вважають, що, ймовірно,  зниження фосфорилювання білків міофіламентів, яке може бути викликане певним порушенням метаболізму кальцію, може частково пояснити порушення скоротливої здатності та скорочений систолічний період, що спостерігається при синдромі Такоцубо.

Дослідники припускають, що синдром Такоцубо можна лікувати такими препаратами, як омекамтив  або сенсибілізатором кальцію левосименданом, який покращує скорочувальну здатність, можливо, у поєднанні з бета-блокаторами для захисту від інтенсивної адренергічної активації.

Декілька досліджень повідомляли про використання левосимендану при синдромі Такоцубо та припускали позитивний ефект шляхом прискорення відновлення функції шлуночків. Але проспективних даних бракує, і, наскільки відомо, омекамтив не випробували при синдромі Такоцубо.

Науковці пояснюють, що аномалії скорочення при синдромі Такоцубо є тимчасовими і зазвичай нормалізуються через кілька тижнів або місяців, але в той час як систолічна функція може виглядати нормальною в довгостроковій перспективі, існують інші більш тонкі зміни, які можуть зберігатися, і у цих пацієнтів спостерігається підвищена частота серцево-судинних подій порівняно зі здоровою популяцією протягом тривалого часу.

Однак, оскільки пацієнти із синдромом Такоцубо зазвичай мають високий рівень інших супутніх захворювань, невідомо, чи збільшена частота подій у них пов’язана із синдромом чи цими іншими супутніми захворюваннями.

Спеціалісти описують це нове дослідження як важливий аналіз, який забезпечує ретельний, систематичний і всебічний набір складних інвазивних гемодинамічних даних, що проливають нове світло на розуміння цієї унікальної клінічної сутності.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org

 

Передрук матеріалів сайту вітається , при наявності прямого гіперпосилання (hyperlink) без редіректа на http://www.webcardio.org.
Система Orphus Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Теми

Ми в соціальних мережах

 Ваша оцінка нашого сайту нам дуже важлива. Знайдіть нас і тут:

WebCardio.ORG в twitter WebCardio.ORG в FaceBook WebCardio.ORG на Youtoube WebCardio.ORG на Linkedin

ТЕМА ДНЯ 

Антикоагулянтна терапія при фібриляції передсердь та цирозу печінки

Який антикоагулянт ефективніший та безпечніший у таких пацієнтів?

  >>>

Нова техніка виявлення вразливої атеросклеротичної бляшки

ПЕТ-сканування може допомогти попередити ІМ…

  >>>