Інгібітори натрій-глюкозного котранспортера 2 типу (SGLT2) покращують клінічні результати в різних клінічних ситуаціях, однак їх застосування у хворих пацієнтів, госпіталізованих з приводу гострих серцево-судинних станів, залишається недостатньо вивченим.
Метою нового вторинного аналізу було визначити, чи відрізняється ефект лікування дапагліфлозином у критичнохворих пацієнтів, госпіталізованих з серцево-судинних та інших причин та дослідити ефекти ініціації дапагліфлозину під час госпіталізації у пацієнтів з гострими серцево-судинними станами.
Вторинний аналіз дослідження DEFENDER (Dapagliflozin in Critically Ill Patients with Acute Organ Dysfunction), у якому 507 хворих пацієнтів були рандомізовані до групи дапагліфлозину 10 мг 1 раз на добу або стандартного лікування, порівнював пацієнтів, госпіталізованих з серцево-судинних причин (n = 162), та несерцево-судинних причин (n = 345).
Первинною кінцевою точкою був комбінований показник, що включав госпітальну летальність, початок замісної ниркової терапії та тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії протягом 28 днів; аналіз проводили з використанням коефіцієнта «win ratio». Медіана внутрішньогоспітального спостереження становила 9 днів (Q1–Q3: 5–17 днів).
Коефіцієнт win ratio для первинної кінцевої точки становив 0,94 (95% ДІ: 0,77–1,15) у підгрупі серцево-судинних пацієнтів і 1,05 (95% ДІ: 0,91–1,21) у несерцево-судинній підгрупі (P для взаємодії = 0,69). Частота серйозних небажаних явищ була подібною між групами лікування в обох підгрупах.
У пацієнтів із серцево-судинними станами застосування дапагліфлозину призводило до збільшення діурезу на 212 мл/добу (95% ДІ: 30–392) та зменшення водного балансу на −237 мл/добу (95% ДІ: −447 до −26), при мінімальному зростанні потреби в норепінефрині (0,01 мкг/кг/хв) та добутаміні (0,43 мкг/кг/хв).
Не виявлено гетерогенності ефекту лікування залежно від причини госпіталізації до відділення інтенсивної терапії. Застосування дапагліфлозину у хворих пацієнтів із серцево-судинною патологією виглядало безпечним, демонструючи помірний діуретичний ефект при мінімальному підвищенні потреби у вазоактивній підтримці, що обґрунтовує необхідність подальших досліджень.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org