Важливість антитромботичного лікування пацієнтів з фібриляцією передсердь (ФП) і ІХС, зокрема з гострим коронарним синдромом (ГКС) і / або черезшкірним коронарним втручанням (ЧКВ), являє собою серйозну дилему в клінічній практиці.
У новому мета-аналізі науковці вивчали безпеку та ефективність різних антитромботичних схем лікування з використанням рандомізованих контрольованих досліджень.
У базах даних PubMed, EMBASE, EBSCO та Cochrane був проведений пошук для виявлення рандомізованих контрольованих випробувань, які порівнюють різні схеми антитромботичної терапії. У даний мета-аналіз були включені чотири рандомізовані дослідження (WOEST, PIONEER AF-PCI, RE-DUAL PCI і AUGUSTUS). Дані з 10026 осіб були проаналізовані в період з листопада 2018 року по лютий 2019 року.
Для нового мета-аналізу були визначенні: основним результатом безпеки - велика кровотеча при тромболізисі при інфаркті міокарда (TIMI); вторинні результати безпеки були об'єднані з великою і малою кровотечею за шкалою TIMI, кровотечею, що вперше виникла, внутрішньочерепним крововиливом і госпіталізацією; первинним результатом ефективності - основні несприятливі серцево-судинні події (MACE); вторинні результати ефективності - окремі компоненти MACE.
Загальна поширеність ГКС склала від 28 до 61%. Середній вік коливався від 70 до 72 років ( 20%- 29 жінки), і більшість пацієнтів піддавалися високому ризику тромбоемболічних ускладнень і кровотеч.
Результати аналізу показали, що у порівнянні з терапією антагоніста вітаміну K (АВК) разом з подвійною антитромбоцитарною терапією (DAPT: інгібітор P2Y12 плюс аспірин) відношення ризиків (ВР) для значної кровотечі TIMI становили 0,58 (95% ДІ, 0,31-1,08) для АВК плюс P2Y12, 0,49 (95% ДІ, 0,30-0,82) для перорального антикоагулянту (НОАК) плюс інгібітор P2Y12 без АВК і 0,70 (95% ДІ, 0,38-1,23) для НОАК плюс DAPT. У порівнянні з АВК плюс DAPT, ВР для MACE були 0,96 (95% ДІ, 0,60-1,46) для інгібітора АВК плюс P2Y12, 1,02 (95% ДІ, 0,71-1,47) для інгібітору НОАК плюс P2Y12 і 0,94 (95% ДІ, 0,60 -1,45) для НОАК плюс DAPT.
Терапевтична схема НОАК плюс інгібітор P2Y12 була пов'язана з меншою кровотечею в порівнянні з АВК плюс DAPT. Схеми лікування, що виключали аспірин, були пов'язані з меншою кількістю кровотеч, включаючи внутрішньочерепний крововилив, без істотних відмінностей в MACE, в порівнянні зі стратегіями, що включали аспірин. Науковці зазначають, що їх результати підтверджують призначення інгібітора НОАК плюс P2Y12 як пріоритетної схеми лікування у пацієнтів з ФП високого ризику після ЧКВ. Схеми АВК плюс DAPT, як правило, слід уникати.
Літературні посилання знаходяться в редакції Webcardio.org