1. Під час ішемічного #інсульт’у формується ядро тканини, що вже незворотньо ушкоджена внаслідок ішемії. Дане ядро оточене ділянкою ішемічної пенумбри – тканиною, що страждає від гіпоперфузії і також може бути остаточно ушкоджена, але за умови реперфузії може бути врятована і повернеться до нормального функціонування. Метою лікування гострого ішемічного інсульту є відновлення кровотоку до ділянки ішемічної пенумбри.

2. Внутрішньовенне введення тканинного активатора плазміногену (ТАП) є стандартом допомоги у пацієнтів з ішемічним інсультом в разі, якщо може бути проведене впродовж 4.5 годин від початку симптомів. Внутрішньовенне введення #ТАП знижує ризик непрацездатності після ішемічного інсульту.

3. Хоча в/в введення ТАП ефективне при всіх типах ішемічних інсультів, у пацієнтів з оклюзією великих судин  часто не вдається досягти реканалізації артерії, і у цих пацієнтів відмічаються гірші функціональні наслідки, навіть після в/в введення ТАП.

4. Внутрішньоартеріальний #тромболізис може застосовуватисть після в/в введення ТАП, а також є альтернативою у пацієнтів з протипоказами до системного тромболізису.

5. Методика інтраартеріального тромболізису протягом років еволюціонувала від застосування проурокінази до сучасних стент-ретриверів. З кожним новим поколінням пристроїв рівні реперфузії покращуються.

6. Нещодавні дослідження стент-ретриверів виявили, що у порівнянні з медикаментозним лікуванням дані пристрої забезпечують кращі функціональні наслідки.

7. Інтраартеріальний тромболізис має бути проведений впродовж 6 годин від останнього часу буз симптомів. І хоча в деяких дослідженнях припускалося збільшення даного терапевтичного вікна, більшість пацієнтів включалась в дослідження саме при лікуванні в перші 6 годин.

8. У пацієнтів, які є кандидитами на проведення інтраартеріального тромболізису, мають бути докази оклюзії цільової артерії. Додатково до ком’ютерної томографічної ангіографії, результати якої демонструють наявність оклюзії, в деяких дослідженнях стент-ретриверів використовували додаткові методи візуалізації, засновані на визначенні колатерального кровотоку чи співвідношення зони пенумбри до зони ядра інсульту. Дані методики мають пройти додаткові дослідження до впровадження в рутинну клінічну практику.

9. Багато з пацієнтів не в змозі розпізнати симптоми інсульту. Це призводить до затримки виклику швидкої допомоги; з іншого боку, пацієнти можуть самостійно, без участі швидкої допомоги, прибувати до спеціалізованих відділень, що також сприяє більш пізньому початку лікування.

10. Незалежно від методу лікування (системний тромболізис, внутрішньоартеріальний тромболізис, чи комбінація методів) більш швидкий початок терапії асоційований з кращими наслідками. Отже головним завданням є скорочення часу до початку лікування.

#stroke, #tPA, #thrombolysis

Літературні посилання знаходяться в редакції www.WebCardio.org