За результатами аналізу даних дослідження #ROMICAT-II виявилось, що у пацієнтів низького-проміжного ризику, що поступили у відділення невідкладної допомоги з можливим гострим коронарним синдромом (ГКС) і наявністю стенозу при проведенні коронарної КТ-ангіографії, прийом статинів асоційований з меншою вірогідністю наявності атеросклеротичних бляшок високого ризику і більшою вірогідністю – кальцифікації коронарних артерій.
За словами авторів, отримані дані свідчать про те, що #статини можуть посилювати кальцифікацію коронарних артерій, однак це може бути і непогано.
Відмічається, що до цього ефекти статинів на атеросклеротичні бляшки не були добре проаналізовані за допомогою КТ у пацієнтів невисокого ризику.
Дані деяких аналізів із застосуванням внутрішньосудинного ультразвукового дослідження (ВСУЗД) продемонстрували невеликий стабілізуючий ефект статинів на атеросклеротичну бляшку. Попередні дослідження з застосуванням коронарної КТ-ангіографії засвідчили здатність статинів зменшувати загальний і некальцифікований об’єм атеросклеротичних бляшок, а також ознаки високого ризику.
В поточному дослідженні автори оцінювали взаємозв’язок між застосуванням статинів і характеристиками бляшок у пацієнтів низького-проміжного ризику з загрудинним болем і підозрюваним #ГКС. Було проаналізовано дані 222 пацієнтів, що поступили у відділення невідкладної допомоги з гострим загрудинним болем, у яких відмічались негативні результати тропоніну і ЕКГ, а при проведенні коронарної КТ-ангіографії був виявлений стеноз.
Серед цих пацієнтів на момент поступлення 147 приймали статини, а 75 – ні. Приблизно третина пацієнтів була жіночої статі, у 25% був сімейний анамнез ішемічної хвороби серця.
При порівнянні з пацієнтами, що не отримували статини, у пацієнтів, що приймали препарати даної групи чаще відмічалась артеріальна гіпертензія і цукровий діабет 2-го типу, і серед них було менше курців. У учасників, що приймали статини були менші показники холестерину ЛПНЩ (93.1 у порівнянні з 119.3 мг/дл; p<0.001) і загального холестерину (172.9 у порівнянні з 196.7 мг/дл; p<0.001).
Три експерти аналізували результати коронарної КТ-ангіографії з метою виявлення кальцифікованих і некальцифікованих бляшок, важкості #ІХС, а також наявність бляшок високого ризику (які були визначені такими при наявності позитивного ремоделювання, наявності менше 30 одиниць Хаунсфільда чи при виявленні клільцеподібного контрастування). У пацієнтів було відзначено від 2 до 4 сегментів коронарних артерій з наявними бляшками.
Було виявлено, що у пацієнтів, які отримували статини, частіше знаходили кальцифіковані бляшки (93.3% у порівнянні з 76.2%; p<0.001) і рідше – некальцифіковані бляшки (64.0% у порівнянні з 83.0%; P=0.002) чи бляшки високого ризику (13.3% у порівнянні з 31.1%; Р=0.003) у порівнянні з пацієнтами, що не приймали статини.
У підгрупі пацієнтів з необструктивним коронаросклерозом – стенози від 1% до 49% - спостерігалась подібна картина щодо кальцифікованих, некальцифікованих бляшок і бляшок високого ризику.
Також було визначено, що у пацієнтів, які приймали статини, рідше визначались атеросклеротичні бляшки високого ризику навіть після корекції на вік, стать, кількість традиційних факторів ризику а також важкість і розповсюдженість ураження коронарних судин (ВР0.30; 95% ДІ 0.12-0.73, Р=0.008).
#атеросклероз, #statins, #CAD, #atherosclerosis
Літературні посилання знаходяться в редакції www.WebCardio.org