За результатами нового аналізу учасників популяційного дослідження виявилось, що два повторні проведення електрокардіографії можуть допомогти в стратифікації ризику раптової серцевої смерті (РСС) внаслідок подовження скорегованого інтервалу #QTс.

В той час як ризик раптової смерті у пацієнтів з подовженим QTc був достовірно підвищений, ризик #РСС після корекції на числені фактори достовірно не підвищувався у пацієнтів з непостійним подовженням QTc – яке було визначене як наявність подовження при одному проведенні #ЕКГ, але відсутність при іншому.

Отримані висновки засновані на даних 3483 учасників Rotterdam Study. Загалом, період між першим і другим проведенням електрокардіографії склав від 0.7 до 4.4 років, в середньому – 1.8 роки. Приблизно у 97% учасників з нормальною тривалістю QTc при першому дослідженні на другій ЕКГ також не було подовження. І приблизно у двох третин осіб з патологічним інтервалом QTc на першій кардіограмі при другому дослідженні була нормальна ЕКГ.

У пацієнтів з вихідним подовженим QTc ризик РСС був достовірно підвищений більше ніж вдвічі (ВР 2.36; 95%ДІ 1.55-3.60). Автори використали два методи підрахунку QTc і не виявили достовірного півищення ризику РСС у пацієнтів з подовженим QTc при першій електрокардіографії, але нормальним – при другій.

А от у осіб з подовженням інтервалу QTc при обох дослідженнях відмічалось достовірне підвищення ризику РСС. ВР складав від 2.23 при підрахунку QTc за формулою Базетта до 6.67 – при використанні методу Фредеріка.

#ECG, #SCD

Літературні посилання знаходяться в редакції www.WebCardio.org