Обнадійливі результати отримані в ІІ фазі дослідження ARTS-HF, в якому вивчали застосування нового нестероїдного антагоністу мінералокортикоїдних рецепторів #фінеренон’у у пацієнтів з серцевою недостатністю (СН) і цукровим діабетом 2 типу та/чи хронічним захворюванням нирок.
Хоча при порівнянні фінеренону з #еплеренон’ом не було виявлено різниці в досягненні первинної кінцевої точки – відносного зниження рівня NT-proBNP, відмічено, що застосування препарату в дозі 10-20 мг може рідше призводити до гіперкаліемії.
Як відомо, антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів, такі як еплеренон і #спіронолактон, знижують рівні захворюваності і смертності у пацієнтів з СН. Це було продемонстровано в дослідженнях RALES і EMPHASIS HF, і на даний час ци два препарати рекомендовані до застосування у пацієнтів з #СН.
Проте, через ризик виникнення гіперкаліемії, багато з лікарів внаслідок необхідності щільного моніторингу неохоче призначають дані препарати, і встановлено, що лише близько третини пацієнтів, що потребують цих препаратів, реально їх отримують.
За словами авторів, хоча і не була виявлена відносна ефективність фінеренону (у порівнянні з іншими антагоністами мінералокортикоїдних рецепторів) в досягненні первинної кінцевої точки, результати дослідження вцілому обнадійливі. Так, було виявлено 44% зниження досягнення вторинної кінцевої точки, зокрема, серцево-судинних подій і смертності в групі прийому препарату в дозі 10-20 мг – що, на думку авторів, є оптимальною дозою.
В дослідження ARTS-HF було включено 1055 пацієнтів, які поступили у відділення невідкладної допомоги з декомпенсацією серцевої недостатності, і у яких відмічався супутній ЦД 2-го типу та/чи хронічне захворювання нирок. Пацієнти були рандомізовані в 6 груп: пацієнтам першої групи призначався еплеренон, в той час як пацієнти інших пятьох груп отримували фінеренон в різних дозах протягом 90 днів.
Дози препарату протягом періоду дослідження титрувались до цільових; стартова доза в групі еплеренону становила 25 мг через день, підвищувалась до 25 мг щоденно на 30-й день і до 50 мг щоденно з 60 дня.
Пацієнтам групи фінеренону стартово призначали препарат в дозах 2.5 мг, 5 мг, 7,5 мг, 10 мг чи 15 мг на добу, підвищуючи до 5 мг, 10 мг, 15 мг, і 20 мг в двох останніх групах, відповідно, на 30-й день, під контролем того, що рівень калію крові не перевищував 5.0 ммоль/л.
Відсоток пацієнтів, що досягли відносного зниження рівня NT-proBNP більше 30% на 90-й день, були однакові і склали 37.2% в групі еплеренону у порівнянні з 30.9%, 32.5%, 37.3%, 38.8% і 34.2% в групах різного дозування фінеренону, відповідно.
Рівні досягнення комбінованої вторинної точки при порівнянні груп еплеренону і фінеренону були нижчи в групах останнього (за виключенням підгрупи мінімального дозування), а максимальне зниження ризику спостерігалось в групі пацієнтів, що починали лікування з 10 мг фінеренону (ВР 0.56; Р=0.0157).
Рівні окремих вторинних кінцевих точок також були менші в групі фінеренону у порівнянні з еплереноном, і включали госпіталізацію з приводу серцево-судинного захворювання (ВР 0.56; Р=0.0229), смерть-від-всіх-причин (Р=0.0262) і серцево-судинна смерть (Р=0.0108).
Частота побічних явищ, включаючи ті, що призвели до відміни прийому препарту, були однакові в обох групах; підвищення рівнів калію більше 5.6 ммоль/л реєструвалось з однаковою частотою в обох групах, хоча були деякі відмінності в залежності від режиму дозування фінеренону.
#finerenone, #spironolactone, #eplerenone, #HF
Літературні посилання знаходяться в редакції www.WebCardio.org