Близько 10% вагітностей ускладнюються наявністю артеріальної гіпертензії, при цьому велика частина лікарів неохоче призначають антигіпертензивні препарати в період вагітності. Автори нового багатоцентрового дослідження намагалися порівняти ефекти менш жорсткого (цільове значення діастолічного артеріального тиску – 100 мм рт.ст.) і більш жорсткого (цільове значення діастолічного артеріального тиску – 85 мм рт.ст. ) контролю артеріального тиску у 987 вагітних жінок. У вагітних відмічалась артеріальна #гіпертензія легкого і середнього ступеня без наявності протеїнурії, що виникла до настання вагітності, або гестаційна артеріальна гіпертензія (діастолічний АТ 90-105 мм рт.ст. без прийому гіпотензивних препаратів або 85-105 мм рт.ст. на фоні прийому препаратів) на фоні одного плоду (термін гестації від 14 тижнів до 33 тижнів і 6 днів).

В обох групах (більш і менш жорсткого контролю АТ) набільш часто застосованим препаратом був #лабеталол, однак більшість жінок потребували додаткового препарату для досягнення цільових рівнів #АТ. Частота виникнення переривання вагітності, низької маси при народженні чи необхідності в неонатальній інтенсивній терапії між групами було подібна. Однак у достовірно меншої частки вагітних, яким проводився більш жорсткий контроль АТ, відмічалась тромбоцитопенія (1.6% у порівнянні з 4.3%) чи підвищення рівня печінкових ферментів (1.8% у порівнянні з 4.3%), а також була виявлена тенденція до зменшення ризику необхідності переливання крові (1.6% у порівнянні з 3.2%).

Автори відмічають, що, незважаючи на необхідність подальшого визначення оптимальних підходів до лікування гіпертензії впродовж вагітності, результати проведеного дослідження повинні ще раз запевнити практикуючих лікарів в тому, що користь застосування лабеталолу з метою контролю артеріального тиску під час вагітності перевищує потенційні ризики.

#вагітність, #hypertension, #labetalol, #BP, #pregnancy

Адаптовано з NEJM Journal Watch