Довгий час тіазидні #діуретики, такі як гідрохлортіазид (ГХТ), були препаратами першої лінії в лікуванні артеріальної гіпертензії, однак їх застосування зменшилось через побоювання зростання ризику розвитку цукрового #діабет’у. Вважається, що підвищення ризику зумовлене виведенням калію. #Калій-зберігаючі діуретики, такі як #амілорид, можуть являти собою альтернативу, однак теоретичний ризик гіперкаліемії потребує щільного моніторингу рівня електроліту. Комбіноване застосування обох діуретиків в менших дозах може “нейтралізувати” зміни калію крові, при цьому підвищуючи виведення натрію двома механізмами і тим самим знижуючи рівень артеріального тиску в більшій мірі, ніж кожен з препаратів окремо.

В дослідженні #PATHWAY-3 автори обстежили 399 пацієнтів, що страждають на ожиріння і артеріальну гіпертензію (середній вік 61-63 роки), у яких були показання до прийому діуретиків і як мінімум ще один додатковий фактор ризику метаболічного синдрому. Пацієнти були рандомізовані в групу прийому амілориду в дозі 10 мг (n=132), 25 мг гідрохлортіазиду (n=134) або комбінації обох препаратів в половинній дозі (n=133) протягом 12 тижнів. Після цього дози в усіх групах на наступні 12 тижнів прийому були подвоєні.

Основні результати

Стосовно первинної кінцевої точки – зміни перорального глюкозо-толерантного тесту у порівнянні з вихідними результатами -  було відмічено достовірну різницю між групою амілориду і #ГХТ з підвищенням рівня глюкози в групі ГХТ і зниження – в групі амілориду. Середня різниця рівнів глюкози між групами за період спостереження склала 0.55 ммоль/л (Р=0.009).

Рівень глюкози в групі комбінованого прийому діуретиків залишився незмінним і достовірно меншим, ніж в групі ГХТ (менше на 0.42 ммоль/л; Р=0.048).

Показники вторинної кінцевої точки – контролю рівня артеріального тиску (АТ) – були досягнуті і однакові в обох групах ізольованого прийому одного діуретику. Зниження АТ в групі амілориду склало 14.7 мм рт.ст., а в групі ГХТ – 14.0 мм рт.ст.

Максимальний антигіпертензивний ефект спостерігався в групі комбінованого призначення діуретиків і забезпечив додаткове зниження АТ на 3.4 мм рт.ст. у порівянні з групою ГХТ (Р=0.007). Комбінований прийом не впливав на рівні глюкози і калію крові.

Амілорид добре переносився хворими, при цьому не спостерігалось підвищення рівня калію більше 5.8 ммоль/л, незважаючи на супутній прийом інгібіторів АПФ/блокаторів рецепторів ангіотензину.

#гіпертензія, #АГ, #hypertension, #diuretics, #diabetes, #HCTZ, #amiloride

Літературні посилання знаходяться в редакції www.WebCardio.org